Цими днями минає 80 років з дня створення ФІТА, Міжнародної федераці – єдиної заснованої у Львові та й взагалі в Україні. П’ять років тому святкування 75-річчя створення ФІТА та першого чемпіонату світу з цього виду спорту відбувалося в рамках відзначення 750-річчя Львова. Були запрошені почесні гості, зокрема, почесний президент ФІТА Франческо Гнецці-Русконе. Сеньйор Русконе, архітектор за фахом, виступаючи в ратуші, заявив, що зачарований Львовом, який нагадує йому своїми архітектурними пам’ятками міста його рідної Італії. І що тепер зрозумів, чому колискою ФІТА обрали саме древній львів…
Без лука, цього геніального винаходу, можливо, не відбулася б людська цивілізація. За важливістю лук, разом з вогнем та колесом, відносять до трьох найважливіших винаходів в історії людства. Про стрільбу з лука згадується у Біблії. Лук був зброєю богів, про що добре знаємо з міфології: його використовували Аполлон та Геракл, Діана та Артеміда – богиня лука і стріли. Без лука та стріл божка кохання Ероса-Амура не обходиться любовна поезія… У Середньовіччі лук втратив своє прикладне значення, але його не відкинули, а вживали для визначення найвлучнішого стрільця серед лицарів у Європі чи навіть на Запорізькій Січі. Стрілецьке життя Львова оповите легендами про регулярні вправи у стрільбі з лука та створення Стрілецького товариства у місті ще в ХVI столітті.
Стрільба з лука знайшла своє місце у програмі новітніх Олімпійських ігор. Проте їх організатори ніяк не могли дійти згоди у визначенні чітких правил та регламенту проведення змагань, тому цей вид спорту вилучили 1924 року з олімпійської програми, до якої він повернувся аж 1972 року. Згодом важливою справою стала проблема створення міжнародної організації, яка б виробила єдині правила змагань і керувала змагальним процесом. Натомість активністю відзначалась Міжнародна федерація кульової та мисливської стрільби, що регулярно проводила свої чемпіонати світу. От до кульовиків та мисливців (стендовиків) і вирішили приєднатися лучники. 28-й чемпіонат світу з кульової та мисливської стрільби вирішили провести у Польщі, але столиця Варшава не мала відповідного об’єкта, тому почесну місію проведення світового форуму снайперів отримав Львів. На Клепарові (сучасний спортивний комплекс СКА) було споруджено модерні, як на той час, стрільбища. Сім для кульовиків, два – для мисливців і одне – для лучників. Лучне поле мало сто метрів у довжину, в кожному кінці поля стояло по вісім щитів. 1930 року тут провели, як репетицію, національні змагання, а у липні 1931-го чемпіонат Польщі став генеральною перевіркою готовності об’єкта до світового чемпіонату.
У змаганнях першого чемпіонату світу зі стрільби з лука, що відбувався з 23 серпня по 2 вересня 1931 року, взяли участь 22 спортсмени зі Швеції, Чехословаччини, Франції та Польщі. На старт вийшов навіть ветеран лучного спорту – француз Гастон Кюнтен, який стріляв ще на Олімпійських іграх 1908 року у Лондоні. Стрільба велася на дистанції 30, 40 і 50 метрів по мішені діаметром 80 см. Чемпіоном став поляк Міхал Савицький – 478 очок, другою стала майбутня багаторазова чемпіонка світу Яніна Курковська-Спихайова – 467, а тільки третім – француз Рене Александрі – 455.
4 вересня після завершення змагань представники національних федерацій (Італія, Польща, США, Угорщина, Франція, Чехословаччина, Перу, Естонія, Швейцарія, Румунія і Швеція) у дискусійній залі львівської ратуші й заснували Міжнародну федерацію стрільби з лука (ФІТА). Першим президентом ФІТА обрали капітана Війська Польського Мєчислава Фулярського, якого через зайнятість на службі через деякий час змінив інший представник Польщі Броніслав Пєжхала, який виконував свої функції до 1946 року.
Довідка «ВЗ»
Ще до ІІ Світової війни четверо львів’ян стали чемпіонами світу – Мирон Труш переміг у складі збірної Польщі 1937 року у Парижі, а Бруно Пругар там же виграв змагання по рухомій мішені. Наступного року у Лондоні у складі жіночої команди чемпіонками стали Людмила Дубай і Казиміра Свистельницька.
Після відродження цього виду спорту в СРСР львів’яни завжди були серед лідерів. Першими радянськими чемпіонками світу в команді стали Нонна Козіна та Тетяна Образцова (1969), у 1973 році світову першість у французькому Греноблі виграв Віктор Сидорук, один з найвідоміших тренерів світу – наставник збірних СРСР,Іспанії, Італії та України. Дворазова чемпіонка світу Валентина Ковпан здобула першу олімпійську нагороду – срібну медаль в Монреалі – 1976. Славні традиції львівської школи продовжили Ярослав Гусак, Ігор Прокопів, Костянтин Школьний, Катерина Палеха, Юлія Лобженідзе, Дмитро Грачов, Маркіян Івашко і зовсім молоді Юрій Гавелко, Георгій Іваницький, Віталій Комонюк, Галина Добрєва тощо.
На фото: Серед тих, хто продовжує славні традиції львівської лучної школи, – Дмитро Грачов.