Вихованець тернопільського обласного фізкультурно-спортивного товариства «Колос», заслужений майстер спорту Андрій Пушкар із початку цього тижня знову став одним з головних героїв спортивних рубрик вітчизняних засобів масової інформації. На чемпіонаті світу з армспорту, який відбувся в місті Мескут американського штату Невада, кременецький богатир, поборовши як на ліву, так і на праву руку всіх суперників у ваговій категорії понад 110 кілограмів, став уже десятиразовим володарем титулу найсильнішого на планеті серед любителів.
Як для двадцятип’ятирічного спортсмена, досягнення, погодьтеся, унікальне. Причому лише дві перші свої золоті нагороди Андрій виборов у змаганнях юніорів. А ось уже четвертий підряд світовий форум рукоборців гарантовано поповнює скарбничку збірної двома золотими медалями за підсумками суперечки дорослих. Схоже, на земній кулі ще не народився, а якщо й народився, то ще тільки підростає, богатир, здатний кинути виклик Котигорошку з Волинського краю.
Аби перестрахувати себе від спокуси журналістського перебільшення в порівняннях, наступного дня після повернення Андрія зі Сполучених Штатів Америки поцікавився в нього, чи не передав куті меду.
— Не гоже, мабуть, самого себе оцінювати чи, тим більше, хвалити, — відповів чемпіон. — Але такої напруги, як у наших двобоях із росіянином Денисом Циплєнковим у вирішальних сутичках останнього Кубка світу серед професіоналів, точно не було. В обох фіналах чемпіонату світу арбітри визнавали мою перемогу вже після перших двох одноборств.
— Немає в зв’язку з відсутністю такого гідного суперника почуття, як би м’якше висловитися, деякої неповноцінності перемог?
— Аніскільки. Не я ж забороняю йому приїжджати на найпрестижніші офіційні змагання світової федерації, обов’язковою умовою участі в яких є проходження допінг-контролю. Це по-перше. А по-друге, сказані мною слова зовсім не означають, що гідних конкурентів на чемпіонаті не було. Той же узбек Фарид Усманов заслуговує не менше поваги за Циплєнкова.
— Зачекайте, але в списку учасників його не помітив…
— Зрозуміло, чому. Він тепер турецький підданий Фаріт Османлі. Поступився мені у вирішальній сутичці на праву руку. У перший же змагальний день, коли з’ясовували, хто ж стане кращим борцем на ліву руку, передбачав, що у фіналі доведеться сперечатися із сильним канадцем Рояном Еспеєм. Однак той поступився цим правом доволі невідомому ще швейцарцю Крістофу Ладу, який чи не вперше став володарем срібної нагороди світового чемпіонату.
— З інформаційних повідомлень вдалося дізнатися, що на 32-му за порядком чемпіонаті світу свою майстерність продемонстрували одна тисяча триста спортсменів. А ось хто ще з українців зійшов на верхню сходинку п’єдесталу, чесно кажучи, не встиг подивитися…
— Харків’яни Рустам Бабаєв, Вікторія Іллюшина, Дмитро Безкоровайний і Артем Тайнов із Криму. Разом із здобутками інших вибороли третє командне місце, поступившись лише росіянам і господарям.
— Хтось із наших земляків з клубів національного економічного університету і кременецького «Кременя», з якими ви працюєте, чи з тернопільського Ігоря Лисого або озернянського Володимира Вонса зміг би не загубитися на таких форумах?
— Троє, а то й четверо точно мали б непогані шанси потрапити до числа призерів. Інша справа, на поїздку до Сполучених Штатів потрібно більше двох тисяч доларів. Де такі кошти взяти? Не знаходиться поки що охочих допомогти нашим талановитим молодим рукоборцям.
P.S. Цієї неділі, 19 грудня, до речі, в Кременці відбудуться традиційні змагання «Кубок західного регіону України». Всі, хто захоплюється армспортом, зможуть побачити в ділі найсильніших молодих атлетів краю.