18 травня, управління молоді та спорту Львівської міської ради отримало нового керівника. Ним став Антон Нікулін ― заслужений тренер України, майстер спорту міжнародного класу.
В кінці 2017 року ми зустрілись з ним, щоб поспілкуватись про перші успіхи та невдачі, а також про плани на 2018 рік.
- Ви вже сім місяців на посаді. Який стан справ у міському спорті? Яке Ваше бачення ситуації?
- Я до цього працював тренером. Працював із збірною Данії та Індонезії. Мені боліло за наш спорт, за те що тут відбувається. Система працює не ефективно! Це мене постійно дуже нервувало. Я один з тих, хто хоче це змінити. Так щоб кошти – а в українському спорті є немалі кошти – доходили до адресата. До спортсмена. Кошти повинні приносити максимум. В тому числі і місту.
- Що для цього повинно робити Ваше управління?
- Місто повинне розвивати масовий спорт. Спорт високих досягнень – це справа міністерства. Те що міністерство не виконує їх (обов’язків – прим. ГС) належним чином це вже інше питання. Ми хочемо виконувати те, що від нас залежить. Тому сконцентровані на масовий спорт. Наводимо порядок в ДЮСШ, які на мою думку (суб’єктивну чи об’єктивну) працюють не ефективно, а грошей використовують багато. Зараз ми будемо будувати спортивний комплекс. Зразу ж вийшли з ідеєю створення комунального спортивного клубу ігрових видів спорту щоб цей комплекс зразу ж заповнити командами. Не тільки щоб здавався в комерційних цілях командам, чи під футбол для різних організацій.
Нас цікавить максимально залучити дітей та мати змогу їх контролювати. Наразі ми даємо кошти для ДЮСШ, але тільки на захищені статті. Тому повністю їх (ДЮСШ – прим ГС) не контролюємо. Такий стан речей нас не задовольняє. Деякі (ДЮСШ – прим ГС) пробуємо забрати у комунальну власність. І весь цей бардак, що зараз є, це від безконтрольності шкіл. Якщо їх правильно контролювати, то і вони зможуть ефективно працювати.
- Основні досягнення?
- Я ще не тривалий термін на посаді. Створюю багато незручностей для функціонерів. Особливо для тих, що давно сидять на своїх місцях. Знаю про всі скелети в їхніх шафах, а у моїй жодного. В спорт завжди вкладав, ніколи не крав, і красти не буду. Я всю роботу ставлю так, щоб кошти використовувались ефективно.
Спорт зараз є комерційним. Але державна система, яка залишилась ще з СРСР, застаріла, не пристосована до комерційних відносин, до надання послуг. Наше основне завдання –змінити це. Такий стан справ як є зараз не може далі тривати.
- Що саме не так?
- Я не розумію, для чого у такому виді спорту як великий теніс, де вони готівкою збирають до пів мільйона гривень в місяць, ми платимо зарплату, оренду кортів та інші захищені статті. Вони спокійно можуть робити це і без нас. Чому держава, місто де я живу мають це оплачувати?
- Що плануєте з цим робити?
- У нас є некомерційні види спорту. Ми хочемо їх об’єднати в муніципальні спортивні клуби. Зменшити їх кількість. Так як зараз є п’ять або шість спортивних шкіл та щоб вони були мултиспортивними.
Інша частина – громадські організації, які працюють ефективніше за ДЮСШ. Наразі, щоправда, є багато паразитів – коли на базі шкіл створюють громадські організації. Ми збираємось ці громадські організації в майбутньому фінансувати субвенційно. Брати до уваги складність виду спорту, масовість і спортивні досягнення. Фінансувати громадську організацію за відкритою рейтинговою системою. Слідкувати за використанням коштів з обов’язковим звітом про їх витрати. Це буде набагато ефективніше. Це буде правильно і так як це відбувається в цивілізованих країнах світу.
- А фізкультурно-спортивні товариства?
- Щодо фізкультурно-спортивних товариств, то це на сьогоднішній день є «прокладка», яку треба знищувати. Вони нічим не займаються, а гроші зникають. Кошти вони отримують, як з обласного бюджету, так і з міського. У 2017 році я відмовився фінансувати дві організації, бо було помічено, що вони на одні й ті ж заходи мали подвійне фінансування – від нас і від міністерства. Законодавством заборонене подвійне фінансування одних і тих самих заходів, якщо аудиторська служба виявить порушення, то відповідати буду я. Таким чином тільки на кубках Львова ми зекономили 300 тисяч гривень.
Друга ситуація з ДЮСШ. Для прикладу в легкій атлетиці. Керівники шкіл беруть на пів ставки вчителя фізичної культури зі школи. Він дітей зі школи, які ходять на фізкультуру, записує у свою групу. А потім приходить і просить кошти для того щоб купити їм шиповки. Я йому кажу, що він поступає не правильно. В нас є тільки два стадіони з резиною і вони там не тренуються. А шиповки ще й списати можна за пів року. Пропоную йому купити бар’єри, а він на мене ображається.
Ігрові види спорту, як у нас функціонують? Дуже просто, викладача з Університету фізичної культури беруть на пів ставки. Він з готовою волейбольною командою (це просто приклад, ніякої прив’язки, перше що прийшло в голову) приходить до нас. Ми платимо за форму, за оренду, а тренується команда і отримують все це на базі університету. Вони на додачу створюють громадську організацію і з нею теж подаються на фінансування. Виходить, що з трьох позицій отримують фінансування (з університету, як команда і як ГО), а звітуються фактично за один комплект. Я так не хочу, мені так не підходить! І коли він сидить переді мною, то я вже знаю наперед, де і як він хоче вкрасти гроші і цього зробити не дам. Якщо ми всі ці речі припинимо і правильно розподілимо кошти, то на спорт нам буде вистачати і він буде розвиватись прекрасно. А чим краще в нас буде розвиватись масовий спорт, тим кращим буде спорт високих досягнень.
- Яка співпраця із ЛКП «Спорт ресурс»?
- Ми збираємось додати підприємству певні обов’язки. Раніше деякі процеси проходили безгосподарсько. Зараз хочемо направити в правильну сторону. Що маю на увазі? Ми будуємо дитячі і дитячо-спортивні майданчики, але в нас не закладено фінансів на їх обслуговування. Ми їх будуємо і передаємо на баланс районної адміністрації або ЛКП. В квартплату не входить їхнє прибирання і ремонт. Тому за ними особливо ніхто не дивиться. Зараз ми говоримо із районними адміністраціями про те, щоб в ЛКП «Спорт ресурс» працювала група, яка за дзвінком буде їздити прибирати і ремонтувати майданчики, а адміністрації платили за цю послугу. Зараз проробляємо весь процес ефективного використання цих майданчиків. Хочемо бути номер один в Україні за вуличною спортивною інфраструктурою.
- Чи будуть наступного року фінансувати роботи на стадіоні «Юність»?
- Так, звичайно. Наразі сума ще не відома. Розставляємо пріоритети, що будемо фінансувати в першу чергу.
- Є інформація, що місто разом з міністерством оборони буде фінансувати ремонт СКА?
- На жаль, ми не досягли консенсусу з ними. У міністерства оборони були зобов’язання перед міською радою, які вони не виконали. Але міністерство за власні кошти хоче зробити ремонт велотреку.
- Спорткомплекс на Сихові буде будуватись тільки за бюджетні кошти?
- Скоріш за все, так. Я думаю, що таке місто як Львів може, і повинно, собі дозволити збудувати спортивний комплекс. На жаль, у нас немає комунальних спортивних структур. Ми змушені завжди оплачувати оренду, тому такий комплекс місту потрібен.
- Як побудована співпраця з обласним управлінням спорту?
- Досить непогано. Вони зовсім по-іншому стали відноситись до міста з моїм приходом. Я людина зі спорту. До мене були непогані керівники, але вони не були пов’язані зі спортом, тому їх не сприймали. Зараз все добре. З діючим керівником Юрієм Анатолійовичем, я ще коли був тренером, мав хороші відносини. Ще коли ми (карате – прим. ГС) були не олімпійським видом спорту, то він допомагав. Якщо не було фінансової допомоги, то хоча б морально. І це було потрібно.
Є проекти і в плані спорту і реформ ДЮСШ. Ми недавно мали розмову про це. Є розуміння що це (реформа ДЮСШ – прим ГС) повинно відбуватись з двох сторін.
- В місті багато професійних клубів. Яка співпраця з ними?
- Я б за них взагалі не переймався, вони дають собі раду. Вони допомагають місту вже тим, що забирають дітей і молодь з вулиці. Вони фактично не беруть коштів від нас і це дуже великий плюс. Так даємо на окремі заходи, але це дуже мало і не всім.
- БК «Львівська Політехніка» зверталась по допомогу?
- Так. Думаю, що ми їм її надамо. Всім командам: починаючи з флортболу і закінчуючи баскетболом. Напевно, окрім футболу, ми будемо допомагати. Не тільки фінансово. Тому що будь-який командний вид спорту – це візитівка міста.
- Які види спорту пріоритетні для міста?
- Багато хто говорить про пріоритетні види спорту. Для мене таких немає! Я завжди задаю питання: «Чим відрізняється дитина яка займається олімпійським видом спорту і не олімпійським? Нічим!». Якщо федерація розвивається, то ми повинні їй допомагати. Хто буде чи не буде призером Олімпіади, це вже не наша справа, а міністерства. Наша задача – масовий спорт.
- Назвіть три ключові завдання на 2018 рік.
- Я вже казав про створення комунального клубу та будівництво доступної інфраструктури. Це перше. Ми хочемо підготувати проектно-кошторисну документацію нового спорткомплексу і розпочати там роботи. Це питання, які треба стовідсотково вирішити. Також хочемо допомогти спорту високих досягнень. Виберемо 24 людини і будемо допомагати спортсменам, що будуть претендентами на участь в олімпійських іграх 2020. Це буде щомісячна допомога. Над цим питанням зараз працюємо з депутатами. Думаю ми знайдемо спільне рішення.
ДОВІДКА. Нікулін Антон Володимирович народився 2 квітня 1982 року в місті Даугавпілс (Латвія). У 2004 р. закінчив Львівський державний університет фізичної культури. «Олімпійський і професійний спорт». Досвід роботи: 2014-2016 рр. – директор Дитячо-юнацької спортивної школи інвалідів «Галичина»; З 2007 р. – працівник збройних сил України НСБЛВС МОУ тренер; З 2012 року досі – старший тренер збірної команди України з карате; З 2004 року досі – старший тренер клубу «Юніон». Нагороди та звання: Заслужений тренер України (2016 р.); Майстер спорту України міжнародного класу (2003 р.)