Те, що ветерани львівського футболу тримають руку на пульсі організму «Карпат» чи не найкраще засвідчив знаменитий правий крайній нападник і майстер спорту СРСР Богдан Грещак, який першим дав оцінку новопризначеному наставнику «зелено-білих» Олександру Севідову. Фахівцю, який відомий тим, що десять років тому виводив на третє місце команду «Металург» з Донецька, а цього року, працюючи в Ужгороді з «Говерлою», не втримав клуб серед еліти. Натомість за кілька турів до завершення чемпіонату «просочилась» скандальна інформація, що він вів (?!) перемовини з головним клубом міста Лева.
- Я не звик закидати в будь чий город непотріб, - розпочав нашу розмову Богдан Михайлович. До Львова прибула людина, яка мені не відома. Натомість, стежачи за його поведінкою і тренерським підходом до роботи, зробив для себе позитивний висновок. Цей тренер уміє працювати і спроможний досягати успішних результатів, але йому ніхто з керівників клубу не має права давати порад, як готувати команду до сезону, як тренувати футболістів і кого ставити на гру.
- Однак нинішній футбольний Львів не надто тактовно обходився не тільки з тренерами, але й з футболістами…
- І про це мені відомо. Просто люди, які нині працюють в клубі повинні займатися організаційними справами, а не «вчити» тренера, відповідальну особу за результат команди, як і що він повинен робити. На жаль, наш футбол не настільки професіональний, щоб кожен займався своєю прямою роботою. Мене тішить факт, що Севідов прийшов зі своїм тренерським штабом. Тобто з провіреними людьми.
- Чого варто чекати львівським прихильникам футболу?
- Запастись терпінням в очікуванні на перемоги своєї команди. Але першочергово із розумінням поставитись до нової тренерської команди.
- Масова «вистава» футболістів на трансфер допоможе клубу чи зашкодить команді у новому сезоні?
- Фактично створили патову ситуацію. Спортсменів принизили не за фінансовими мірками, а за професіональними. Комусь надходили пропозиції в інший клуб, але керівники «Карпат» так і нікого не продали. Якщо б на мене, то я не виступав би за такий клуб, який так поводиться з гравцями. Можливо футболісти і «забудуть» про образи, але рубці на їхніх організмах ще довго ятритимуть. Як на мене, то тренерам цілковиту довіру, а футболістів варто перепросити. Футбол гра колективна, а коли переважатиме неузгодженість, годі думати про успіхи.