Знаменитий український гімнаст упевнений: наша чоловіча збірна заслужила олімпійську «бронзу». Але судді вирішили віддати її японцям...
Групки гімнастів-учасників командного олімпійського турніру із зацікавленням спостерігали за віртуозними махами на коні живої японської легенди – Кохеї Утімури, який три роки поспіль ставав абсолютним чемпіоном світу і до Лондона приїхав також по «золото». Ще секунда, фінальне зусилля і… замість феєричного зіскоку – падіння: лише в останній момент японець зловив ногами підлогу. Арбітри довго підбивають підсумки: Китай, без сумніву, перший. Ось відомий вже срібний призер: трибуни North Greenwich Arena вибухують оваціями на підтримку своїх спортсменів. Третя лінійка довго залишалася порожньою. Але ось табло виводить: UKRAINE. Микола Куксенков, Віталій Наконечний, Ігор Радівілов, Олег Степко, Олег Верняєв, а з ними і головний наставник збірної Юлій Куксенков тиснуть один одного у спільних обіймах. Але бронзовими призерами наші хлопці були лише… 15 хвилин. За хвилину до початку церемонії нагородження судді переграли призову комбінацію: японці, які після падіння Утімури опинилися на четвертій позиції, стали другими, англійці відповідно третіми. А ми залишилися без медалі – заслуженої, напрацьованої, вистражданої.
Секретами суддівських пасьянсів, які вирішують долі призерів навіть таких змагань як Олімпійські ігри, поділився олімпійський чемпіон-1980, суддя міжнародної категорії Богдан Макуц.
– Двічі протягом олімпійського турніру – у кваліфікації та у командному фіналі – триразовий абсолютний чемпіон світу Кохеї Утімура зазнавав падіння на коні. Напруження, коли за тобою стоїть команда і уся країна, він не витримав. Чому на початку судді не зарахували йому спецвимоги і відповідно зняли два з половиною бали? За правилами, якщо під час зіскоку ти виходиш у стійку на руках, ноги не повинні повертатися у попереднє положення. Тоді зіскок взагалі не оцінюють – нуль балів. Та ще й знімають півбала за зігнуті руки. Японець же витягнув ноги у стійку, пішов у поворот і, не докрутивши поворот та ще й зігнувши руку, у падінні приземлився на ноги. І при цьому розвернувся до коня не боком, як це передбачено, а став у профіль. Ось тут і є зачіпка для суддів: вони могли зарахувати зіскок, але зняти бали за помилки, або не зарахувати його зовсім. На початку судді зазначили, що Утімура не виконав спецвимог. Але в Японії кваліфіковані тренери. Вони швиденько написали протест: зіскок Утімура виконав, але при цьому помилився. Тому вираховуйте бали за помилки, а спецвимоги, будь ласка, поверніть. Цю заяву швидко підхопив японський член техкому, який обіймає цю посаду понад 35 років і знає у гімнастиці все і всіх. І з усіма колегами у техкомі у нього теплі стосунки. То як до його думки не прислухатися? От і потіснили японці британців з другої позиції, а нас з п’єдесталу взагалі. І ні британці, ані ми не маємо права подавати контрпротест. Адже, за правилами, протести подають не на суперників, а на оцінки своїх гімнастів, у разі якщо їм десь чогось не додали.
– Такий розвиток подій можна було передбачити?
– Я передбачив. І говорив про це як Сергієві Бубці, так і президенту Української федерації гімнастики Ігорю Коробчинському: якщо на Олімпіаді у нас не буде свого судді, нам там нічого робити.
Без свого судді, повірте, не можна. Адже спортивна гімнастика суб’єктивна за своєю природою. Так, Британії ми програли 0,2 бали. А якщо у нас був би хоч який-не який арбітр, англійці попереду нас не пройшли б. Своїм поставив трішки більше – у межах правил, звичайно. Чужим – трішки менше. Нам же більше ніхто не ставив. І я тих арбітрів засуджувати не можу: вони справді добре відпрацювали. Так само добре, але, на жаль, не на нашу користь попрацювала техкомівська сімка. Усе було зроблено за статутом, ні до чого прискіпатися неможливо.
– Як оцінюєте виступ наших гімнастів?
– Цілком гідно відпрацювали. Їм нема через що червоніти. Я перед відльотом команди до Лондона радив тренерам: викиньте з програм найскладніші базові елементи, але зробіть усе чисто від початку і до кінця. Складністю дивувати треба, але, коли борешся за місце на п’єдесталі, важливо уникнути падінь. Тоді складність не виправдовує себе: додаткова складність додає до оцінки 0,3 – 0,5 бала. А за падіння знімають цілий бал і плюс до того 0,4 – 0,7 бала – за помилки, які призвели до падіння. Це багато значить за розкладів, коли в 0,1 бала деколи «вміщаються» до 20 гімнастів.
Найстабільніше виступили китайці: у них була одна груба помилка. Їхнє чемпіонство беззаперечне. У нашій команді також було лише одне падіння. Наші хлопці виступили просто класно! Не до порівняння п’ять падінь у японській команді. Звичайно, нам прикро – такий шанс є раз на чотири роки. Навряд чи в Ріо-де-Жанейро-2016 вийде на поміст Віталій Наконечний, якому завтра виповниться 26 років. Медаль могла бути для нього подарунком. А так дали і відразу відібрали.
– На вашій пам’яті щось подібне траплялося?
– Суддею міжнародної категорії працюю вже 27 років. Доводилося навіть судити разом із Борисом Шахліним. Він тоді казав мені: «Вчися на власних помилках – інакше не навчишся. Єдине – уникай етичних помилок. З тобою тоді у гімнастичному світу не вітатимуться усе життя». З 2013 року гімнастичні правила знову зазнають змін. Розглядаючи можливі уточнення у правилах, президент ФІЖ Бруно Гранді сказав, що головне – уникнути у майбутньому того, що сталося на Іграх-2004 в Афінах. Тоді корейський гімнаст Ян Тае Юнг виграв багатоборство, однак після тиску американських представників гімнастичної влади перемогу віддали їхньому Полу Хемму. Шість років федерація гімнастики Кореї судиться з ФІЖ, однак процес виграти не може. Вони вбухали у все це великі гроші: усі засідання Міжнародного трибуналу проходять у Швейцарії. Весь світ знає, що кореєць виграв. Однак у суді цього довести не вдалося.