Стаття розміщена в рамках блогу : Навколо футболу та спорту
Цей матеріал назрівав давно і писався не менше. Після початку війни між Україною та Росією наше суспільство поділилось на два умовні табори: патріоти і «сєпари». Футбол не став винятком. Більшість вболівальників почала критикувати гравців за відсутність підтримки воїнам АТО та бажання грати в чемпіонаті східного сусіда, оголошували бойкоти донецькому «Шахтарю», підтримувати тих хто говорив про свою любов до України та більше пропагувати символи УПА, Бандеру і Шухевича,.
Довший час я не хотів нічого писати на цю тему. Остаточно шальки терезів перехилились на користь написання після шуму довкола червоно-чорного прапора у Львові у зв’язку з його підняттям біля облдержадміністрації та появі на поминальних заходах поляків у Гуті-Пеняцькій.
Чому Шухевича, Бандеру і червоно-чорного прапор не виключать із списку ФАРЕ? А все через те, що включення цих символів до цього списку було погоджене представниками України. В першу чергу тому, що саме ФФУ штрафувало «Карпати» за використання вболівальниками цих символів. І таким чином фактично визнало, що вони є забороненими. Безпосередньо включав їх у список представник ФАРЕ в Україні, людина, яка відображала, на той час, точку зору більшості країни. Спроби ФФУ вирішити ситуацію, принаймні публічно про це говориться, не факт, що робляться конкретні кроки - це банальний популізм. Там знаходяться ті ж самі люди, що й рік, два, п’ять чи десять тому - міняється тільки керівництво. Жоден з керівників і тим більше Ігор Суркіс ніколи не висловлювались негативно щодо України і позитивно щодо Росії, але Коньков представляв проросійську команду, Суркіс є з оточення Медведчука (з давно забутої партії СДПУ(о)), а Павелко «обкладений» людьми Суркіса.
Вважаю, що можна було б добитись відміни заборони використовувати ці символи, але ФАРЕ не піде на це по одній простій причині. Така заборона більшій мірі стосується не самих символів, а людей, що їх використовують. У нас вони діляться на три категорії: «овець», нацистів та патріотів. Перші це ті, які зразу ж після майдану почали вивішувати червоно-чорний прапор, прославляти Шухевича і Бандеру не розуміючи, що це за символи і хто ці люди, але вважаючи, що так буде правильно. Ця сіра маса є більшістю в Україні і їхні вподобання міняються від президента до президента. Вони швидко ведуться на провокації і стають інструментом в руках провокаторів.
Другі - нацисти, скінхеди, фашисти, які чомусь вважають, що нищити чиєсь майно, смітити, бити через російську мову чи колір шкіри є патріотизмом. Саме через цих людей, а досить часто ще дітей, ці символи і вважають нацистськими. Їхня неадекватна поведінка, вигляд, тату та світогляд пов’язують саме з червоно-чорним прапором та Бандерою і Шухевичем тому, що вони є найяскравішими представниками.
Третя група свято вірить у ідеали, які проповідував Бандера. Вони розуміють про що говорять за що виступають. Можуть пояснити хто такий Шухевич і чому він герой. Це дійсно ідейні люди, які використовують символіку не для політичного піару чи провокацій, а тому що таке їхнє бачення. Проте, вони зливаються або асоціюються із нацистами чи «вівцями» через свою малу кількість, або тупість чиновників та політиків.
Я дуже негативно відношусь до людей, які використовують національні чи історичні символи у політичній боротьбі. Але інколи таке використання дозволяє побачити хто є хто. Останні події у Львові засвідчили, що багато хто вже не сприймає Бандеру, Шухевича і червоно-чорний прапор як суто історичні, чи якщо хочете національні символи - це символи націоналізму та нетерпимості чи провокації.
Чому так? Приїхав член однієї з політичних партій на польсько-українські заходи по вшануванню загиблих поляків у Другій світовій війни з червоно-чорним прапором, став собі в стороні мовчки. Хай би стояв? Як в народі кажуть не чіпай бо смердітиме. Але наша влада розіграла цілий спектакль. Хлопця затримали, склали протокол, відбувся перший суд (справу повернули на доопрацювання), його назвали провокатором. У ЗМІ Польщі та Європи пішла інформація про провокатора з червоно-чорним прапором. Цю інформацію підтвердили офіційні органи влади на Львівщині: «Так це провокація». Через два тижні цей же хлопець біля облдержадміністрації поміняв на одному з флагштоків прапор ЄС на червоно-чорний. Знову «кіпіш», заяви про провокацій і так далі. Висновки європейці роблять прості – з червоно-чорним прапором ходять провокатори і націоналісти. А це - погано, тому його заборона є правильною.
Не здивуюсь, якщо під час матчу в Хорватії у вболівальників будуть забирати червоно-чорні прапори, прецеденти вже були. Підсумок напрошується простий: Європа не робить самостійних висновків і не бере інформацію Бозна звідки, вони констатують факт. Українські футбольні чиновники за ці символи карають клуби – факт, українська влада засуджує появу прапора – факт, більша маса тих хто використовує ці символи або діє під ними нацисти і хулігани – факт. Тому Бандера, Шухевич і червоно-чорний прапор ще довго будуть заборонені.