Стаття розміщена в рамках блогу : Навколо футболу та спорту
- "Я не розумію їх трансферну політику, якщо вони хочуть зробити сильну команду, то чому продають всіх перспективних молодих гравців? Відпускають несформованих, молодих хлопців, які потім швидко просяться з Європи додому. Це дитсадок якийсь! Повернули Олександра Гладкого? Так це вчорашній день. Взагалі в українському футболі проблема з нападниками", - так Мирон Маркевич прокоментував трансферну політику львівських "Карпат".
Мирон Богданович людина чий авторитет не підлягає сумніву не тільки в українському футболі, але й у нашому суспільстві. Він багато зробив для розвитку футболу в Україні. Проте, він не завжди правий коментуючи наші футбольні реалії, а саме «Карпати». Чому він помилять? Є мінімум дві причини!
«Карпати» чи не єдина команда України, яка останні пару років заробляє на себе сама. Власник команди не вкладає в неї свої кошти. Така економічна ситуація в клубі була досягнута, не тільки за рахунок економії та великої кількості спонсорів. Найбільшим джерелом доходів команди стали трансфери.
«Карпати», одні з тих, для коло футбол не розвага та спосіб відмивання грошей, а бізнес - реальний бізнес. А для того, щоб бізнес приносив прибуток потрібно продавати те, що користується попитом. Менеджменту львів’ян вдалось зацікавити європейські клуби своїми гравцями. Вони продемонстрували, що можуть постачати в Європу не тільки зрілих футболістів (Лукас, Пластун, Авелар), а й молодих (Швед, Гоцуляк, Кравець). Причому, молодих продають або віддають в оренду за дуже хороші гроші.
Звичайно, є й ті хто вважає, що трансфери з наших клубів в європейські повинні бути на рівні з продажем Шевченка, Лужного чи Коноплянки, тільки в топ-клуби. Але це утопія, яку ми самі собі нав’язали і вимагаємо того чого не може бути. «Зелено-білі» пішли правильним шляхом, вони не женуться за великим трансферами, а намагаються маленькими кроками налагодити продаж своїх гравців на Захід. Такі дії роблять їм позитивний імідж.
Відомо, що важливу роль в трансфері будь-якого футболіста відіграють не тільки його якості як гравця чи людини, а й подача футболіста «як товару» з боку клубу та агента. Тому продаж молодих і талановитих гравців є своєрідною візиткою, типу : «подивіться в нас є класні молоді футболісти». Навіть якщо вони не заграли там і повернулись назад, гіршими вони не стають. Дивлячись на дії Гуцуляка, навпаки, помітний прогрес у його грі, вмінні читати ситуацію, вибирати позицію, впевненість в собі, більше настирності та боротьби. Дарма, що він двічі не забив «Волині», голи прийдуть (Гладкий свідок!) - головне не здаватись. Можна розглядати оренду Гуцуляка і Кравця, як курси підвищення кваліфікації, гірше грати вони точно не стануть але обов’язково навчаться чогось нового.
Останні півроку Гладкого не критикував тільки лінивий, але Олександр повернувся у Львів і довів, що вони всі не праві. Довів не тільки тим, що забив, а й своєю грою, самовіддачею та бажанням. У нас досить часто списують гравців після серії невдалих матчів чи дій. Ніхто не хоче розбиратись в ситуації і причинах, не забив – значить дерево!
Гладкий це форвард, який ідеально підходить під стиль гри «Карпат». Він, напевно, підійде під стиль гри будь-якого середняка українського футболу. Він добре себе почуває при середньому темпі гри, коли він може зупинити м’яч і почекати підключення партнерів, він любить боротьбу і може зачепитись за м’яч під час пресингу. Стиль гри, що «Динамо», що «Шахтаря» йому не дуже підходив. Він не завжди встигав за партнерами, йому було важко грати в комбінаційний та позиційний футбол. Йому подобається завжди бути на вістрі, щоб м’яч ішов на нього, а не багато пересуватись без круглого. Тому його повернення в «Карпати» принесе багато користі, як гравцю так і команді. Я впевнений, що Олександр ще не сказав свого остаточного слова в українському футболі і Мирон Богданович зарано його списує.
Маркевич останній десяток років працював в командах, де йому давали готових, сформованих гравців, які повинні були досягати результату. Але кожного разу, як в команді починалися проблеми з фінансами Мирон Богданович йшов геть. Він не працював з українською молоддю та майже не давав їм шансу проявитись - після кількох помилок списував гравця.
«Карпати» будують свою роботу за бізнес моделлю. Вони хочуть заробляти, бути самоокупними та поступово підніматись до вершини. Те, що команда останні сезони пасе задніх, нічого страшного. За цей час в клубі сформувалась нова фінансова система, яка дозволяє впевнено почуватись у завтрашньому дні і вже думати про покращення результату.