В лютому 2017 року Кабінет Міністрів призначив львів'янина Олега Немчінова на посаду державного секретаря у Міністерстві молоді та спорту. В кінці року ми зустрілись з п. Олегом щоб дізнатись чим саме він займається, що змінилось у нашому спорті та як міністерство бореться з допінгом.
- Люди погано уявляють чим займається держсекретар Мінмолодьспорту. Розкажіть що входить у Ваші обов’язки.
- Реформа державного управління передбачає створення інституційної пам’яті в частині формування державного управління і професійної державної служби. У 18 міністерствах та секретаріаті Кабміну запроваджена посада державного секретаря. У Секретаріаті Кабміну ще є посада заступників державних секретарів. Державний секретар є керівником державної служби в будь-якому міністерстві. Крім цього, зараз він фактично здійснює кадрову політику в частині державних підприємств, установ та організацій. Реформа державного управління рухається, а наступного року (розмова відбулась 28.12.2017 – прим. ГС) буде продовжуватись. Ми не є пілотним проектом серед міністерств. В пілотних 10 міністерствах вже пішла реорганізація підрозділів відповідно до результатів функціонального обстеження. Виділялось від одного до семи стратегічних завдань, які реалізує міністерство, та створювались генеральні директорати. В нашому випадку, ми вважаємо, що таких напрямків мало б бути чотири. Це спорт вищих досягнень або професійний спорт; це фізична культура і здоров’я нації; молодіжна політика, та дуже важливий напрямок, який є в міністерстві з 2015 року це національно-патріотичне виховання. Поки що в нас функціональне обстеження ще не пройшло. Ми чекаємо, дивимось які можливі помилки наші колеги з інших міністерств будуть робити.
Щодо поточної діяльності, то я не займаюсь управлянням безпосередньо департаментів чи інших підрозділів. Оскільки в нас таке політично відповідальне міністерство, то я як держсекретар намагаюсь бути в курсі всього, що відбувається. Як в галузі національно-патріотичного виховання, так і в галузі молодіжної політики, спорті високих досягнень та фізичній культурі.
- Ще до Вашого приходу в міністерство розпочалась певна реорганізація «Укрспортзабезпечення». Яка зараз ситуація? Ви говорили після призначення про проведення аудиту.
- Бажання залишилось (провести аудит – прим. ГС). З початку року ми розпочинаємо внутрішній аудит. Я вже завізував доручення, а міністр підписав, з початку 2018 року буде проведений внутрішній аудит по «Укрспортзабезпеченню». В нас, як Ви знаєте, було багато звернень, щодо, на думку спортсменів, непрозорих механізмів. В нас була перевірка рахункової палати. Є питання по велоспорту щодо закупівель. Воно перейшло вже в царину того, що міністр звернувся до правоохоронних органів.
- Ви згадали про спортсменів і їх скарги. Вони часто скаржаться на мале забезпечення. Яка ситуація в цьому питанні?
- Ну давайте будемо порівнювати! Солдат на фронті отримує від 14 тисяч гривень. Солдат в тилу має від семи тисяч. Це солдат, я не кажу про офіцерів і інших. Наші спортсмени, і особливо Топ-тренери, зараз отримує по 30 тисяч гривень і більше. Вибачте, але це майже тисяча євро. Це непогані гроші, навіть для Києва. В нас таку зарплату заступники міністра не мають. Найвищу зарплату в міністерстві зараз має державний секретар, тому що всі держсекретарі отримують доплату з європейських коштів. Найвищу зарплату серед політичних осіб має міністр. Тому це все достатньо умовно.
Також спортсмени знаходяться на забезпечені під час навчально-тренувальних зборів, а інколи це до 250 днів в році, з виїздами, перельотами. Якщо ми подивимось на так звані розвинені країни, то держава, як правило, цього (фінансування зарплат спортсменів та їх тренерів) не робить. Для прикладу у Великій Британії це може бути 5-6 видів спорту і все. В нас тільки олімпійських поза п’ять десятків. Це дуже умовне питання. Звичайно, що немає межі досконалого. Але я б не сказав, що у нас найбільша проблема у спорті проблема із заробітними платами спортсменів. Ми звичайно не зовсім встигаємо за інфляцією, але те що зарплата росте і протягом року по кілька разів це правда.
- 120 мільйонів на підготовку до Олімпіади 2018 - це багато чи мало?
- Я не є фахівцем в зимових видах спорту, але думаю, що скільки не дай професійним спортсменам, це завжди по хорошому буде мало. Не думаю, що в нас будуть райдужні результати Олімпіади. Всі попередні оцінки і прогнози говорять про те, що нам треба активніше розвивати зимові види спорту. Велике досягнення 2017 року – це створення Центру олімпійської підготовки з зимових видів спорту, що буде розміщатись в Івано-Франківській області на Буковелі. В тому числі там вже де-факто тренуються фристалісти. І другий момент – це питання по філії в Тернополі Державного Центру олімпійської підготовки з біатлону, що розташований в Чернігові. Нам важливо розвивати цей напрямок. А давати оцінку багато чи мало? Це стільки скільки воююча держава може виділити.
- На що можемо розраховувати на Олімпіаді?
- Не даю прогнозів – ніколи і ні по чому.
‑ Половина суми на підготовку біатлоністів. Це означає що надія тільки на них?
- Даєте самі відповідь на запитання.
- Останній тиждень активно обговорюють будівництво на Прикарпатті стадіону для біатлону. 50 млн. грн. має бути виділено з держбюджету.
- Вже є у бюджеті-2018 ця субвенція для Івано-Франківської області. В нас сьогодні, після нашої з Вами розмови, буде скайп-конференція на чотири області (Львівська, Івано-Франківська, Луганська, Тернопільська). Я хоч і у відпустці, але завжди стараюсь брати участь у таких заходах. Власне питання олімпійської бази «Заросляк» і майбутньої траси, що буде будуватись під біатлон будуть обговорюватись.
- Після створення Славської ОТГ там знову згадали, що колись у них планували створити біатлонний стадіон.
- Я чув цю позицію. Але, насправді, біатлонна траса на Львівщині розглядається на Тисовці. В минулий четвер була зустріч міністрів спорту та оборони. Знаю, що в міністерства оборони дуже великі плани на модернізацію Тисовця і в тому числі йшлося про повноцінну біатлонну трасу.
- Зараз багато говорять, що держава повинна підтримувати спорт, навіть коли це вже професійні команди як ФК, БК, ВК. Яке Ваше ставлення до цього?
- Це має бути прерогатива місцевої влади: Антон Нікулін, начальник управління молоді та спорту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, має ініціативу створення муніципальних клубів. В умовах децентралізації кошти починають функціонувати на місцях. Не може Київ визначати, які клуби підтримувати, а які ні (Львівський чи Краматорський, Маріупольський чи Івано-Франківський). Це має визначати місцева влада. Якщо місту Львову потрібна «Галичанка», «Кажани» чи «Леви», то вони повинні витрачати кошти. Це не повинна робити держава. Держава повинна підтримувати чемпіонат. А чемпіонат вона може підтримував через національні федерації. У нас зараз є позитивний приклад співпраці з федерацією баскетболу.
- З кожним роком спортивна спільнота все жорсткіше ставиться до використання допінгу. Ситуація з російськими спортсменами – показова. Вчора в Івано-Франківську Роман Вірастюк заявив, що Україна знаходиться в так званому списку очікування на покарання на четвертому місці.
- У нас є серйозна проблема. Хочу поділитись двома різними позиціями. Дехто інколи сміється і плутає важку і легку атлетику. Легка атлетика кожний такий випадок ганьбить і з позором людей позбавляють всього чого тільки можна, аж до заборони професійної діяльності. Важка атлетика, яка зайшла в річний "бан", і на мою думку висновків взагалі не робить ніяких, або робить це непомітно. З того, що я бачу з боку це дуже велика загроза. Це загроза, в принципі, для тих людей, які заходять в цей вид спорту. Якщо ми подивимось на пауерліфтинг, який близький до важкої атлетики. Він близько десяти років тому відмовився від такої ганебної практики і Ви подивіться, на яких позиціях він зараз, які у них результати і які позиції в світі.
Ризики дуже великі. Тому ми наполягаємо на криміналізації вживання допінгу. На останньому засіданні уряду, яке відбулось 27 грудня була прийнята постанова, що дозволяє це ініціювати. Міністерство однозначно наполягає на тому, що вживання, стимулювання, пропагування допінгу має бути криміналізоване.
- Ви не боїтесь, що доля цих змін буде такою ж як закону ФФУ про договірні матчі?
- Ми якщо не будемо цього робити, то не побачимо результату.
- Хто напрацьовував зміни до законодавства?
- Міністерство спільно з Національним антидопінговим центром. Також, є протокол узгодження із національною поліцією і міністерством юстиції. У них є свої нюанси. Постанова, наскільки я розумію, прийнята з доопрацюванням згідно регламенту, будемо виходити на консолідовану позицію.
- Разом з Кримом було втрачено багато майна, баз. Що за ці роки вдалось відновити по Україні та які плани на 2018 рік?
- Колись до 2014 року було тільки два сертифіковані стадіони для змагань з легкої атлетики: НСК «Олімпійський» і Донецький стадіон, який робився під чемпіонат 2013 року. А найбільш змагальним був стадіон «Авангард» у Ялті. За цих чотири роки у нас з’явився сертифікований стадіон у Кропивницькому, Луцьку, Дніпрі, Мелітополі. Зараз починається реконструкція манежу в Сумах. Цього року Антон Нікулін задекларував, що Львівська міська рада разом з міністерством оборони виділить кошти на реконструкцію манежу на Клепарівській. Це величезний поступ для галузі. А решта так, є проблемними. Дуже багато баз, які займались відновленням, ми втратили. Те саме Середньогірря в Заросляку потребує інвестицій.