Інтерв'ю нашому сайту дав головний тренер збірної України з боксу, яка незабаром розпочне виступи на чемпіонаті Європи у Мінську.
Знаючи Дмитра Дмитровича, не став ставити йому традиційне перед відповідальними змаганнями питання про медальних прогнозах. Зазвичай наставник відповідає філософськи: скільки Бог дасть, стільки й буде. Тим часом будь-яке досягнення - результат напруженої і тривалої роботи. А те, що Сосновський вміє правильно побудувати підготовку, цей фахівець вже не раз доводив.
Як би там не було, ми поговорили з наставником не стільки про чемпіонаті Європи та підготовці до нього, скільки про події в українському боксі, які відбулися після тріумфального виступу його підопічних у Лондоні.
- Дмитре Дмитрович, у складі збірної на чемпіонат Європи є чимало знайомих імен. А що можете сказати про наймолодшу категорію, адже решта боксерів більш менш знайомі вболівальникам?
- У ній виступає 19-річний Вадим Бірюков, який представляє Керч. В цілому, у нас завжди є певні пошуки в цій категорії. Але Вадік - перспективний боксер, і я думаю, що його необхідно ростити, а потім йти вже на Ріо-2016.
- Кислицин і Буценко потрапили на чемпіонат Європи, що називається, з корабля на бал, тобто з Світової серії боксу. Позаду у них - досить-таки важкий сезон ...
- Я розумію вас, досить логічне запитання. Зізнаюся, що відносно Колі Буценко і Слави Кисліцина я трохи переживаю. Після закінчення сезону в WSB вони підключилися до нас тільки на тиждень зборів. Тим більше, що системи підготовки до цих змагань і чемпіонату Європи, не тільки у нас, а й у тих же ірландців і вірмен, які готуються до Мінська разом з нами в Конча-Заспі, істотно відрізняються. Не варто забувати і те, що там зовсім інший формат боїв - без майок і масок, п'ять раундів по три хвилини. У них і перерви більше, а на ЧЄ за 8 днів необхідно провести 4-5 боїв ...
Однак тут є незаперечні факти: хлопці - лідери, вони сьогодні кращі в своїх категоріях, переможці чемпіонату України. Так що подивимося. Принаймні, зараз йде післяолімпійський рік, а це такий час, що ми можемо дозволити собі деякі експерименти - без остраху помилитися.
- Якась інформація по суперникам, з якими можливе належить зустрітися в Мінську, у вас є?
- Складно сказати. Деякі команди після Олімпіади залишилися майже в такому ж складі, деякі змінили по 2-3 боксера, хтось повністю поміняв. Думаю, буде ясно на чемпіонаті світу в жовтні - там і будемо придивлятися до суперників.
- Наскільки я зрозумів, ви спарингували з боксерами з ірландської та вірменської збірних?
- Це звичайна практика: ми їздимо до них, вони до нас. Це світова практика - щоб добре готуватися і бачити, на якому рівні ми знаходимося в європейському та світовому масштабах, необхідно частіше проводити спільні збори з різними суперниками і спаринг-партнерами, які представляють різні школи боксу - американську, європейську, азіатську і т.д.
- Після Олімпіади в Лондоні пройшло більше півроку. Можливо за цей час на небосхилі засяяли нові зірочки в українському боксі?
- Після перемог у Лондоні життя триває. Відбір в команду відбувся ще минулого року: у жовтні в Донецьку відбувся чемпіонат України, де ми отримали кілька нових чемпіонів. Потім пішла друга стадія - підготовка команди, під час якої боксери беруть участь у зборах, міжнародних змаганнях. Тут ми більше можемо отримати більше інформації, адже з одного боку є спаринги, внутрішні змагання, і на них той чи інший боксер може проявити себе добре. Але на міжнародній арені може вийти інша картина - комусь не вистачить майстерності, комусь характеру.
Але якщо зв'язати ваше запитання з тим складом, який вирушить до Мінська, то можна сказати, що когось ми знаємо добре - по минулим стартів, є й не дуже досвідчені спортсмени. Адже та команда, з якою ми перемагали на чемпіонаті світу, Олімпіаді, теж адже не відразу з'явилася. З нею ми пройшли практично два олімпійських циклу.
- Ще одне питання, пов'язане з Олімпіадою в Лондоні: у нинішній команді є двоє спортсменів, які не дуже вдало виступили в Лондоні. Як оцінюєте їх готовність зараз?
- Будемо дивитися. Паша Іщенко - 1992 року народження, можна сказати ще молодий і йому належить ще чимало пройти для виходу на високий рівень. Хоча в цьому віці у нього є вже певний досвід, тому як лише одне участь в Іграх дає багато чого. З Женею - інша історія. Він - чемпіон світу. Тому у нього свої цілі на цей чемпіонат Європи.
- Що можете сказати про виступи своїх підопічних у Світовій серії боксу?
- Ми дивилися практично всі поєдинки, ходили в Палац спорту, а коли були на зборах, а хлопці боксували на виїзді, всієї команди переживали за хлопців по ТБ. Я можу сказати, що система змагань у них, звичайно ж, дуже складна. Щоб ви розуміли, семеро боксерів, які перемогли на чемпіонаті України в Донецьку, боксували в Українських отаманів. І дуже приємно, що у нас з'явилася така команда, тому що це - частина українського боксу. І я не сумніваюся - Отамани стали чемпіонами. При всіх складнощах, у нас була єдина команда, яка боксувала весь турнір рідним складом, тільки з одним легіонером у складі. Молодці, відвоювали! І якщо взяти ті команди, у яких вони вигравали, то це такий список викликає повагу: та ж азербайджанська команда, на мій погляд, найсильніша в змаганнях ... А з казахстанцями ми дійсно заслужили перемогу.
- Чи є якісь плани щодо залучення хлопців з WSB до збірної України на чемпіонат світу? Крім, звичайно ж, Кисліцина і Буценко.
- Поки що ми не знаємо, що і як. Якщо брати лідерів, то Вася Ломаченко, як ви знаєте, скоріш за все буде виступати в професіоналах. Поки що, наскільки мені здається, і Саша Усик розглядатиме пропозиції промоутерів - вони часто разом приймають рішення. Саша Гвоздик, я з ним днями розмовляв, готуватиметься до Універсіади, де, до речі, вперше буде представлений бокс. Так що складно поки говорити про всіх хлопців. Я можу сказати точно, що було після Олімпіади: я провів збори, привітав хлопців з перемогою, подякував за практично два олімпійських циклу і сказав, що ви можете приймати будь-яке рішення. Ось, наприклад, Вася. Я не маю жодного морального права не підтримати його - адже він виграв усе, причому за два кола. Так що, чому б йому не стати чемпіоном світу в профі? Адже це теж почесно!
Я думаю, що всі в українському боксі вдячні цим хлопцям за те, що вони були в цій команді. А куди їм йти далі, вони повинні вирішувати самостійно. Єдине, якщо вони приймуть рішення залишитися в любителях, то повинні будуть жити за правилами, прийнятим для всієї збірної - відбір через чемпіонат України, а якщо не приймаєш у ньому участі, то доводь інакше, що ти сильніший. Через спаринги, наприклад. Для всіх одні правила.
- Що ви можете сказати про Тараса Шелестюка, який вже перейшов у профі і провів три бої?
- Він сподобався мені. Я дивився бої в інтернеті, і, нехай такий спосіб перегляду не зовсім підходящий, але я зробив для себе певні висновки. Він став трохи іншим, видно, що тренування пішли йому на користь. Порадувало і те, що особливо другий суперник у Тараса був непоганий. Принаймні, за списком боїв і за кількістю нокаутів, але Тарас нокаутував його. Молодець, що говорити - дай Бог, щоб він став чемпіоном, тому що будь-який українець, який виступає на високому рівні і добавать чогось - обличчя нашого боксу і країни ...