Аналізуючи перебіг подій на українському Кубку, не можна оминути акцент словацький. У моєму баченні, набагато цікавіше та й чесніше було б керманичам «Динамо» і «Слобожанця» не залучати у гру легіонерів, а вийти на воду власними силами. Та й сам тренер «Динамо» Ігор Зінкевич у післяматчевому інтерв’ю cказав: «Це була боротьба легіонерів». А Кубок, на мою думку, на те і національний, щоб грали у ньому українські ватерполісти. Про це, а також - чи об’єктивно діяли судді на Кубку, чи є водне поло в Україні та про що прагнуть мовчати наші іноземні гості - розпитую у Мартіна Мравіка та Мартіна Фамери.
Обидва Мартіни – гравці національної збірної команди Словаччини та третій рік поспіль підсилюють «Динамо». «Слобожанець» запросив на Кубок також словацьких збірників – Лукаша Дюріка та Сема Балоша.
З5-річний Мартін Мравік - ватерполіст високого класу. Він скромний і не хизується своїми досягненнями, хоча вже і в Олімпійських іграх брав участь, і у багатьох країнах пограв. 6-разовий чемпіон Словаччини, 5-разовий володар Кубка Словаччини, дворазовий чемпіон та триразовий володар Кубка України, двічі віце-чемпіон Франції. Ось так! А ви думали, що Мравік такий простий?!
Не менш затребуваний у Європі і 26-річний Мартін Фамера. Володар Кубків Франції, Німеччини, Словаччини та України, переможець вищої ліги чемпіонатів Словаччини та Німеччини, сьогодні гравець іспанської «Барселони». Визнаний кращим захисником Кубка України 2015 року.
- Чому вважаєте, що не треба було запрошувати легіонерів? – на правах старшого розпочинає розмову Мартін Мравік. Українським гравцям корисно було спробувати себе у протистоянні з іноземними. Вони зможуть від нас взяти для себе багато нового. Можливо, ми навіть підказали їм, на що робити акценти у тренуваннях та як поводити себе вже у самій грі.
- Звичайно, - підтримує Мартін Фамера. – Для Львова та Харкова – це колосальний досвід. Обидві команди, поповнившись легіонерами, мали змогу зіграти і проти словаків, і водночас разом з ними. Особливо такі ігри корисні для молоді. Та й глядачам цікавіше, коли до боротьби підключаються ще й іноземці. Так що не поспішайте, Наташо, «виганяти» нас з України (сміється).
- Ні, що ви… навпаки welcome to Ukraine. Як ви з професійної точки зору оцінюєте гру на Кубку харківського «Слобожанця» - основного конкурента «Динамо»?
- М. Мравік: Лукаш Дюрік, якого «Слобожанець» взяв у центральний напад, сьогодні один з найталановитіших гравців Європи. Саме він витягував гру харків’ян на Кубку, якби не він – перемогли би їх значно легше. «Слобожанець» – сильна, проте молода команда. Їм ще треба багато грати, щоб досвіду набиратись. А загалом виглядали вони досить непогано.
М. Фамера: У грі ми створювали постійний пресинг, а це для будь-якої команди серйозне потрясіння. Харків’яни ж не губились і гідно захищались. Просто вони ще недостатньо кваліфіковані – їх зірковий час ще попереду.
- А як охарактеризуєте гру своєї команди? Тренер Ігор Зінкевич, наприклад, казав: «наші гравці в деяких моментах робили не те, що треба»…
- М. Фамера: Спрацювали не ідеально, проте уся команда діяла злагоджено, а для мене це показник хорошої гри. Молодець наш голкіпер Денис Волончук!

Мартін Фамера перший зліва
- Яка з двох ігор зі «Слобожанцем» була важчою – перша, що закінчилася нічиєю, чи все таки, незважаючи на програш харків’ян, фінальна?
- М. Мравік: Для мене обидві гри були однакові. У першій я і Фамера грали майже одразу після тривалої 20-годинної дороги з Франції до Львова. А це, знаєте, такий стан – «хто ми та де ми?» (сміється). Хоча нам і не звикати до такого. У першому матчі були деякі проблеми в ігровій комунікації між нами та львів’янами. У другій грі у цьому плані спрацювали вже краще. Та фінал був важчим психологічно! Оскільки ми йшли у турнірній таблиці фаворитами, то кожен чекав від нас перемоги! Це створювало тиск! Було нелегко, та ми вже грали як одне ціле, як справжня команда – тому перемогли у другій грі з непоганим відривом у рахунку – 7-4.
- Не складно було грати проти своїх, адже ви всі четверо у своїй країні одна команда – національна збірна?
- М. Фамера: Для мене не було проблемою зіграти проти своїх друзів. Це спорт, тому все ОК! На нашу дружбу ніяк це не вплинуло!
- Суддівство? Як воно вам? Що харків’яни, що львів’яни нарікали на деякі необ’єктивні рішення з боку суддів…
- М. Фамера: Арбітри спрацювали непогано. Навіть, якщо і були певні сумнівні моменти, скажу вам, що кожен може зробити помилку. Особисто для мене суддівство у вас досить пристойне .
М. Мравік: Я ніколи не оцінюю суддівство. Змагання повністю сподобались – і край!
- Ви не були у нас рік часу. Чи змінилося «Динамо»?
- М. Мравік: Приємно вражений, що команда посилилась хорошими молодими гравцями. Не пам’ятаю їх імен, вони виступали під четвертим та дев’ятим номерами.
- Це наш львів’янин Станіслав Дубелір (№4), який у складі молодіжної збірної змагався на І Європейських іграх у Баку, та одесит Володимир Ситник (№9). А що загалом скажете про рівень українського водного поло? Чи настільки все плачевно у нас? Адже, як ви самі бачили, на ватерпольній арені залишились лише дві рівносильні команди – «Динамо» та «Слобожанець».
- М. Фамера: Я б не назвав водне поло в Україні слабким, воно може бути достатньо сильним. Проте у вас дуже погані умови для тренувань. Щоб грати на високому рівні, необхідно тренуватися по два-три рази щодня.
М. Мравік: А мені подобається, що ваші ватерпольні клуби роблять ставку на молодих гравців. Це дуже добре, адже саме вони – наше майбутнє.
- Чи святкували перемогу разом з «Динамо»?
- М.Мравік: Трохи святкував одразу після фіналу у басейні. Запрошували мене і на вечірній банкет, та я дуже скучив за родиною, тож поспішив до них.

Мартін Мравік
- А, загалом, які враження від Львова?
- М.Фамера: Турнір вийшов хорошим, найкращим з тих ігор, які коли-небудь грав в Україні. Багато глядачів, чудова атмосфера. Велике дякую спонсорам за таке свято!
М.Мравік: Мені надзвичайно подобається Львів і ваша команда! З тренерами і цією командою мене завжди пов’язуватимуть найкращі спогади мого життя. А динамівські шанувальники – одні з найкращих та найвідданіших фанів, яких я бачив за усю свою ватерпольну кар’єру. Ми з Мартіном дуже добре провели тут свій час.
Про гонорари, отримані від спонсора «Динамо» Олександра Свіщова обидва гравці скромно промовчали. А Мартін Фамера ще й на запитання «чи знайшли вони прихильників серед львівських вболівальників» таємничо посміхався. Ой, підозрюю, що не одне дівоче серце вразив красень-варяг у Львові.
Фото: Євгена Скиби