Якби нині був живим легендарний тренер львівських «Карпат», то черга вітаючих Його з Днем народження була б довгою. Але Ернест Ервінович давно полишив цей світ суєти і, мабуть, тому не багато хто пам’ятав про нинішні юстівські – 87. Хоча варто було б згадати…
Юст був інтелігентною і скромною людиною, схильною до дипломатії. До своїх підопічних ставився з турботою. І ніколи, ніколи (!) при сторонніх не критикував підлеглих. Великий майстер футболу і вихованець закарпатського футболу більшу половину своєї спортивної кар’єри провів у лавах київського «Динамо».
Після чого працював і Ужгороді та Тернополі, а з 1963 з короткими переривами тренував футболістів різних поколінь у львівських «Карпатах».
Ернест Ервінович не любив змінювати гравців основи. Натомість керівництво клубу часто «пересовувало» його на тренерських посадах, але він не ображався, щоденно працював з великим завзяттям над стабілізацією складу команди. Тому і здавалося, що в «Карпатах» постійно грають одні й ті ж футболісти. Це були справді кращі гравці, які й досягли неповторних успіхів.
Ернест Юст після кубкового поєдинку із миколаївським «Суднобудівником» на запитання, з якими армійцями хотів би зустрітись у фіналі, відповів: «З ніякими!». Але після завершення успішного фінального матчу з ростовчанами керманич «зелено-білих» виявився більш балакучим: «Не розпитуйте мене про таємниці – я не знаю, що й відповісти. Хіба що це: мене часто критикують за «консерватизм», але я вперто намагаюся уникати непотрібних замін. Уже два роки ми граємо практично одним складом…».
Виїхавши зі Львова в Угорщину, яку вважав своєю батьківщиною (за національністю Юст - угорець), залишив добрі спогади про себе як про тренера, і як про добру і чуйну людину. Бо Йому вдалося зробити з львівських «Карпат» добротну команду, яка вважалась «грозою авторитетів».
Віддаючи шану цьому геніальному тренеру, футбольна Львівщина щороку проводить футбольний турнір, присвячений пам’яті Юста. Однак про сьогоднішній День …забули.