Сезон 2014/15 словенський центрбек розпочав, як і два попередні – у львівських «Карпатах». Більше того, Ґреґор став найкращим бомбардиром «зелено-білих» у першому колі, забивши чотири м’ячі. Взимку шляхи Балажіца і «левів» прогнозовано розійшлися. Словенець переїхав ближче до дому – у белградський «Партизан», де одразу закріпився в основному складі. За підсумками сезону «гробарі» стали чемпіонами Сербії, на 7 очок випередивши непримиренних суперників із «Црвени Звезди».
Балажіц розповів про свою нову команду і не тільки. Він досі ностальгує за «Карпатами». «Чотири роки у Львові були прекрасними для мене!», – пригадує словенець.
«ТРЕНЕР ЗБІРНОЇ МЕНЕ НЕ ПОМІЧАЄ»
– Ґреґоре, кілька днів тому збірна Словенії провела надзвичайно важливий для себе матч проти Англії. Але твого прізвища не було навіть серед запасних. Чому?
– Ну, що я можу сказати? У Сречко Катанеца – свої гравці і своє бачення складу. Вважаю, що останні півроку я провів на дуже хорошому рівні. Але тренер, таке враження, мене не помічає. Я нічого з цим не можу вдіяти.
– Що збираєшся робити, аби таки привернути до себе увагу і зіграти у вирішальних осінніх матчах кваліфікації?
– Навіть не знаю. Шанси в мене суто теоретичні. Можливо, «Партизану» вдасться пробитись у груповий турнір Ліги чемпіонів, або ж хтось із основних гравців збірної травмується. Я сумлінно готуватимуся до нового сезону, працюватиму до сьомого поту. Потрібно добре грати, а там – побачимо.
– Після домашньої поразки шанси Словенії поїхати на чемпіонат Європи суттєво погіршилися, як вважаєш?
– У вересні зіграємо зі Швейцарією – нашим головним конкурентом. Потрібно вигравати. Шанси у нас хороші, треба боротися до останнього.
«ОДНА ПОРАЗКА «ПАРТИЗАНА» – І ВЖЕ ПАНІКА»
– Переїзд зі Львова у Белград видався для тебе дуже успішним. А як ти прокоментуєш цей сезон для себе?
– Восени забив за «Карпати» чотири голи, але вони все одно йшли внизу турнірної таблиці. У команді було багато молодих футболістів, тож, на жаль, вище піднятися львів’яни не мали шансів. З «Партизаном» став чемпіоном Сербії, тож все-таки можу назвати цей сезон досить вдалим для себе. Перед моєю теперішньою командою стоять тільки найвищі цілі. Невдовзі докладемо максимум зусиль, щоб пробитися у Лігу чемпіонів. Цей турнір – мрія для кожного футболіста. Ліга Європи – теж непоганий варіант, але хочеться більшого. Щоб успішно впоратися з новими викликами, «Партизану» потрібно підсилитися 2-3 досвідченими виконавцями.
– Як тебе зустріли в новому колективі?
– Прийняли мене дуже добре. У нас із сербами схожий менталітет, тож жодних проблем із адаптацією я не відчув. До того ж, у «Партизані» виступає мій співвітчизник – Бранко Іліч. Я дуже хотів пограти в Європі. Вражає академія «Партизана» – звідси можна перейти в будь-який топ-клуб.
– Ти зіграв 13 матчів у чемпіонаті Сербії. Який із них був для тебе найважчим?
– В плані психологічного навантаження Белградське дербі «Партизан» – «Црвена Звєзда» – поза конкуренцією. Напругу починаєш відчувати за кілька днів до початку матчу. А ще можу пригадати гру із «Войводиною». У мене був вірус, я дуже погано почувався, тож ледь відіграв один тайм.
– Як відсвяткували чемпіонський титул?
– Для мене це – перше чемпіонство, тож було дуже приємно. Але для клубу це абсолютно нормальна, майже звична подія. У «Партизані» титул сприйняли, як належне. От якщо не виграєш чемпіонат – тоді все погано. Тут одна поразка – і вже величезна паніка.
– Ультрас «Партизана» влаштовують вражаючі піро-шоу. Якщо порівнювати із діяльністю фанатів «Карпат», хто буде крутішим?
– У «Партизана» – велика історія, команда здобула дуже багато трофеїв. Тож це нормально, що тут чисельність ультрас більша, а їх традиції трохи глибші, ніж у «Карпатах». Зате для мене львівські фанати – найкращі в Україні.
– Яким є рівень чемпіонату Сербії, на твій погляд? Наскільки він поступається УПЛ?
– Ну, тут 4 команди можна назвати хорошими. Інші – більш-менш однакового рівня. Я б так сказав: українська Ліга – краща, але два роки тому вона була ще сильнішою. Зараз те, що відбувається у Луганську і Донецьку, змінило рівень вашого чемпіонату в гірший бік.
«НІНКОВІЧ – ЧАСТО БУДЕТЕ ЧУТИ ЦЕ ПРІЗВИЩЕ»
– Сербські клуби щороку продають закордон своїх найкращих молодих талантів. Чи є у «Партизані» гравці, на яких варто звернути увагу? Хто це?
– Так, справді, «Партизан» – це другий клуб після «Аякса» за кількістю проданих своїх вихованців. Тут є пару хороших гравців, які зараз показали себе на чемпіонаті світу U-20. Це Андрія Живковіч та Іван Сапоньїч. Плюс – стартує чемпіонат Європи U-21. Там честь Сербії захищатимуть Неманья Петровіч, Лазар Чірковіч. Є ще 20-річний Нікола Нінковіч. Я переконаний, що в майбутньому ви часто чутимете це прізвище.
– Чи відчутна у Белграді ненависть між вболівальниками «Партизана» і «Црвени Звєзди»?
– Так, ворожнеча між обома таборами помітна неозброєним оком. Серби вболівають за ці команди ще від народження, з пелюшок. Якщо батько – за «Партизан», то це вже традиція. Син також вболіватиме за «Партизан».
– Чим Белград кращий від Львова?
– Белград – це велике місто, тому тут усього багато. Ресторанів, магазинів, барів. Але старий історичний центр Львова мені і моїй сім’ї подобається більше.
– А чим столиця Сербії гірша від міста Лева?
– Белград – також красиве місто, воно нам до вподоби. Але, послухайте, ця історична архітектура у Львові – неймовірно красива!
– Чи справді у Сербії відчувається симпатія до росіян?
– Хмммм. Я це поки не помітив і не відчув, тож нічого не можу сказати.
«ТЕ, ЩО КАЖУТЬ ПРО ДИМІНСЬКОГО, – НЕПРАВДА»
– Чи продовжуєш слідкувати за «Карпатами» і українським футболом?
– Так, звичайно! Я і моя Лілі часто розмовляємо на цю тему і згадуємо про Україну. Упродовж чотирьох років нам тут було дуже комфортно. Продовжую перебувати на зв’язку із кількома футболістами «Карпат», адже із всіма мав хороші стосунки. Найчастіше спілкуюся з Бубо(Муртазом Даушвілі, – Авт.), Ґодвіним, Пластуном, Мірошніченком... Хочу сказати, що з Йовічевічем у «Карпат» – світле майбутнє.
– Якщо не секрет, то як ти розійшовся з львівським клубом? Чи немає перед тобою якихось боргів?
– Та ні, все окей. Хоча покидати «Карпати» мені було дуже важко. Це були прекрасні чотири роки для мене і Лілі. Ми вдячні за те, що нам дали «Карпати», Львів і Україна.
– Президент «Карпат» Петро Димінський – один із найзагадковіших власників футбольних клубів в Україні. Скільки разів ти з ним спілкувався і яке у тебе залишилося враження від нього?
– Із Петром Петровичем я завжди був у прекрасних стосунках, і можу сказати, що він – дуже хороша людина. Те, що про нього іноді кажуть, – неправда.
– Коли плануєш приїхати до Львова у гості?
– Лілі приїде восени на Lviv Fashion Week, а я «підтягнуся» трішки пізніше.