Для багатьох футболістів святкувати день народження на зборах – звичне явище. Наприклад, Ігор Худоб’як і Михайло Кополовець вже забули, коли востаннє святкували в колі сім’ї. Схожа ситуація і з Ґреґором Балажіцем, якому також судилося народитися в той час, коли команди готуються до нового сезону за кордоном...
Балажіц перейшов до «Карпат» якраз напередодні відльоту команди до Іспанії, у 2010 році. Переговори з словенським клубом «Горіца» були непростими. Свого лідера словенці продавати не дуже хотіли, але «зелено-білі» все ж були наполегливими і Балажіц таки уклав з львів’янами 4-річний контракт. А вже невдовзі став володарем першого трофею – виграв Copa del Sol, хоч у фіналі проти «Шахтаря» і не грав.
Як слід зарекомендувати себе Ґреґор зміг себе у першому офіційному матчі. У Києві «карпати» програвали 2:0 «Арсеналу» і, мабуть, таки програли б, якби не словенець. Спершу він вдало зіграв на підборі у штрафному канонірів і поклав м’яча у дев’ятку, а вже на останніх хвилинах віддав гольовий пас на Мілошевіча. Так йому вдалося і команду врятувати, і стати найкращим футболістом матчу, за версією львівських фанів. До речі, «Арсенал» не востаннє постраждав від Балажіца. У цьому чемпіонаті саме його гол дозволив «Карпатам» знову здобути нічию з незручним суперником. Забігаючи наперед, побажаємо Ґреґору забивати не лише «червоно-синім», але й іншим командам. Хоча, зважаючи на амплуа, це і не є його основним завданням.
У побуті Балажіц людина тиха і скромна. Привітний і часто усміхається. На полі грає агресивно, а коли упіймає кураж, то жоден суперник його не пройде. Звичайно, хотілось би, щоб такий кураж у словенця був у кожній грі. Тож бажаємо Ґреґору успішних поєдинків за «Карпати», міцного здоров’я, сімейного щастя і такого очікуваного дебюту в національній збірній Словенії.
Многая літа!