Черкаси бажали чергового волейбольного свята – Черкаси його отримали! Цього разу на арені чудового місцевого Палацу спорту «Будівельник» відбулися вирішальні поєдинки розіграшу Кубка України, в яких зійшлися жіночі колективи «Хімік» і «Галичанка-ТНЕУ-ГАДЗ», а також чоловічі «Барком-Кажани» і «Локомотив». Протягом змагального дня там панувала по-справжньому святкова атмосфера, «заводилами» якої, насамперед, стали групи підтримки обох чоловічих колективів. Але й місцеві шанувальники волейболу від них не відставали, рівномірно демонструючи свої симпатії кожному з фіналістів. Та все ж переможець може бути тільки один, і в обох вищезгаданих парах тріумфаторами цілком закономірно вийшли ті, хто доклав для цього трішечки більше емоційного натхнення і відчайдушності, тактичної дисципліни і технічної розважливості…
ХІМІК – ГАЛИЧАНКА-ТНЕУ-ГАДЗ – 3:0
(25:15, 25:22, 25:15)
«Хімік»: Дудник, Карпець, Дрозд, Крайдуба, Бойко, Напалкова; Нємцева (л), Степановская (к). Тренер - Андрій РОМАНОВИЧ.
«Галичанка»: Міленко, Яковчук, Мельниченко, Стасівська (к), Єфременко, Мадзар; Ротар(л), Протянова. Тренер - Віктор ТУРКУЛА.
Судді: Паєвський, Паршин.
Тривалість матчу: 73 хв. (23+27+23).
Найкращі гравці (за версією ФВУ): Крайдуба – Мадзар.
17 лютого. Черкаси. ПС «Будівельник». 600 глядачів.
Напередодні поєдинку наставник «Хіміка» Андрій Романович зауважив, що для його підопічних не має виникнути серйозних проблем, якщо вони зведуть кількість власних помилок до прийнятного мінімуму. Приблизно в такому ж сенсі висловився і його візаві з «Галичанки-ТНЕУ-ГАДЗ» Віктор Туркула. І початок стартової партії ніби підтвердив справедливість їхніх слів. Оскільки суперники вдалі дії синхронно чередували з помарками, то й рахунок на табло зберігався переважно рівним. Але варто було южненкам дещо розважливіше запрацювати на прийомах та блоках, як ігрова ініціатива миттєво перейшла до них. Успішний захист одразу ж відкрив можливість організовувати не хаотичні, а продумані атаки, тож «гармати» Анастасії Крадуба і Дар’ї Дрозд почали гатити, що називається, на повну.
Ліберо тернополянок Тетяна Ротар відчайдушно намагалася їх «зачохлити», але того дня їй це вдалося значне рідше, ніж хотілося би саме в кубковому фіналі. Не найкращим чином пасувала і зв’язуюча Олена Стасівська, відчувалася недолікованість травми в Анни Єфременко, якій очевидно боляче було стрибати. В сукупності всі ці моменти швидко забезпечили «Хіміку» суттєвий очковий відрив як до кінця першого сету, так і до середини другого.
Саме тоді у поєдинку стався момент, котрий цілком міг повністю змінити картину боротьби. Поступаючись – 11:18, підопічні Віктора Туркули дещо несподівано спромоглися організувати потужний контрудар. Оксана Мадзар, Олександра Міленко і Марина Мельниченко в один момент якось просто перестали помічати чужі блоки і результативно обводити їх. Це стало для южненок великою несподіванкою, тож уже незабаром табло висвітлювало – 20:20.
Втім, «Галичанка» як стрімко спалахнула, так стрімко і згасла. Ніби злякавшись власного вдалого відрізку, тернополянки в кінцівці сету знову наробили цілу купу помилок, що дозволило «Хіміку» схилити шальки терезів на свій бік.
Ну, а в третій партії, після нетривалої «заруби» на самому початку, Анастасія Крайдуба і Юлія Бойко протягом буквально двох хвилин забезпечили своїй команді п’ятиочковий гандикап. Сил і натхнення, щоби вдруге видати гідну відповідь, у волейболісток «Галичанки» вже просто не залишилося…