Не починатиму звіт якось пафосно. Ця перемога була робочою, по-своєму важкою, по-своєму легкою, і вже точно прогнозованою.
Початок гри охолодив голови львів'ян - "Спартак" чітко дав відчути свій опір, одразу повівши в рахунку. Домінування гостей відчувалось досить довгий час. Особливо виділялась їх воротар Михайленко, котра відбивала все, що могла відбити. "Галичанка" сильно не відставала і тримала рахунок близько до нічийного. Потім трапився дуже неприємний епізод: киянки отримали два двохвилинних вилучення, залишившись уп'ятьох. Десь у той же час гра певним чином переломилась: "Галичанка" не надто, але вирвалась уперед. Перший "валідольний" тайм завершився таки на нашу користь - 14:12.
Другий тайм пройшов повністю на користь господарок. Тут зіграли свою роль не лише спортивна злість і клас наших дівчат, тут ще додалась втома суперниць, лава запасних котрих була значно коротшою. Заміна - річ необхідна і рятівна. Це й довела кінцівка гри: Василь Козар провів хорошу ротацію, а умовно запасні гравці не дали гостям зробити нічого. Тобто нічого, що б загрожувало перемозі. Все, на що спромігся "Спартак" - не програти більше, ніж у п'ять м'ячів. Відтак, 27:22.
Висновки? Їх зробив Василь Миколайович. А нам ще рано щось казати після одного матчу. Звісно, є чисто вболівальницька занепокоєність. Але якщо вести фахову розмову, то є навіть з чого тішитись: прекрасні паси воротарів на Олесю Парандій (та її завершення атак), боротьба Лесі Смолінг, польоти Насті Дорожівської... Багато ще залишилось поза увагою. Але це все ще буде в наступних іграх, ми ще обов'язково отримаємо нові й нові приводи порадіти! Пролунало "на старт!", пролунало "увага!", коли буде потрібно, то й пролунає "марш!". І пролунає, вірю, так, що вистачить всім суперникам.
Завтра матч відбудеться о 10:00, а не об 11:00. Тож приходьмо вчасно і підтримуймо палко!