У протистоянні гандбольних команд «Галичанка» Львів - «Карпати» Ужгород у рамках 5-го туру чемпіонату України жіночої Суперліги (6-7 листопада 2015р.) ігровий майданчик палацу спорту «Галичина» більше нагадував поле бою.
На тих іграх літав не тільки м’яч, дісталося і гравцям обох команд: були «польоти», падіння, стусани, сварки і навіть скупі дівочі сльози.
Та й тренерам подекуди було важко стримувати емоції.
Інакше, напевно, і не могло бути в іграх двох найсильніших команд України – основних суперників за чемпіонство у Суперлізі. Занадто багато стояло на кону – перше місце у турнірній таблиці, престиж та імідж. Та й не звикати гандболісткам обох команд до жорсткої гри – «Галичанка» і «Карпати» пройшли горнило Єврокубків, де ігри дуже і дуже запеклі. Однак, збентежив післяматчевий коментар головного наставника «Галичанки» Василя Козара: «Підозрюємо струс мозку у Наталі Савчин та Наталі Сабової».
Лікар «Галичанки» допомагає вийти з майданчику Наталії Савчин після отриманого нею удару.
Наталія Сабова погодилась відповісти на запитання, які залишились у багатьох глядачів після гри.
- Наталю, чи правда, що у іграх з «Карпатами» ти та Савчин отримали струс мозку?
- Лікар команди впевнений, що у нас легкий струс мозку, прописав лікування. Звертатися ж до інших лікарів та робити повне обстеження зараз зовсім не має часу. Вже у ці вихідні ми граємо з турецьким клубом у Єврокубку. Тому хворіти ніколи - готуємось до наступних матчів.
- Як почуваєтесь сьогодні, бо після останньої гри Наталя Савчин вигляд мала не дуже?..
- Стан здоров'я наш з Савчин зараз, м'яко кажучи, не найкращий.
- Упродовж останнього матчу «Галичанка» - «Карпати» глядачі на трибунах неодноразово обурювалися грубою грою ужгородок…
- Дійсно, «карпатівки» дуже часто під час матчу чи то ненароком, чи то у них було таке завдання на гру, били нас по голові - то рукою, то м'ячем - будь чим, головне, щоб по голові. На що судді ніяк не реагували, дозволяючи «Карпатам» робити на майданчику все, що вони хотіли. Ми ж не мали права ні на що - одразу вилучали або давали попередження. Виходить принцип FAIR PLAY вже відмінили?! Мені, як гравцю, не коректно обговорювати суддівство. Скажу одне: вигуки глядачів «ганьба», які були адресовані суддям, говорять самі за себе.
- Якщо бути об’єктивними, то претензії щодо грубої гри були і до вас. Зокрема, гандболістки «Карпат» пред’являють Владі Косміній удар ліктем в шию їх Олені Косик…
- Так, я не заперечую, що в кінці другої гри дещо і ми грали жорстко. Ми ж не залізні. Судді впродовж двох днів дозволяли робити їм з нами все, що завгодно, вони били, як хотіли, а ми не мали права ні на що. Ми хоч якщо і грали грубо, то грали відкрито, вони ж робили це переважно так, щоб не було помітно.
- Після гри я зауважила, що ти підійшла до команди «Карпат» і почала сваритися з ними. Що сталося?
- «Карпатівки» дуже часто під час гри били нас в лице, ми стримували емоції і не відповідали їм на агресію. А тут, бачите, одна з їх гравчинь обурилась, коли я на останніх секундах матчу зіграла в захисті корпусом в неї. Якщо на то пішло, то судді мені не дали вилучення, значить я зіграла в межах правил. Після того я бігла у напад спиною до неї, вона наздогнала мене і почала шарпати за футболку та вдарила кулаком в плече. Я добре вихована дівчина, але коли ображають мене або близьких мені людей, я не можу змовчати. Тому дала у відповідь. Так і розпочалась наша сутичка.
- Все це відбувалося під час гри?
- Вона вдарила мене на останніх секундах, а я дала у відповідь після того, як прозвучала фінальна сирена. Зрештою розійшлися миром: точніше, мою опонентку почала забирати Косик, а мене їх лікар. Потім підійшли судді, запитали, що сталося та й на тому все закінчилось.
- Чи не продовжили з’ясування стосунків після гри у роздягальні без зайвих свідків?
- Ні. Розбірок після гри не було, емоції дещо вщухли і всі заспокоїлись.
- У чому бачиш основні причини вашого програшу «Карпатам»?
- В цій грі у нас були значні проблеми з реалізацією. Дуже вдало зіграла їхня воротарка Ірина Яблонська. Ми створювали достатньо моментів, але ніяк не могли знайти в собі сили, щоб виконати останню дію - обіграти воротаря.
- Наталю, а може бути таке, що без Стельмах та Смбатян вам все ж «Карпати» не подужати? Вибач, не дуже приємне запитання та воно виникає у багатьох.
- Я все розумію. Прогнозоване питання. Звичайно, було легше, коли в команді грали Іра Стельмах та Тамара Смбатян. Це лідери «Галичанки». Але часи змінюються, тепер дівчата виступають за польський клуб, рано чи пізно кожен піде своїм шляхом. Без них важко, але ми пристосовуємось до того. Перші серйозні ігри без них нам не надто вдалися. Але я думаю, що ігри 10-го кола, коли ми знову зустрінемось з «Карпатами», будуть значно цікавіші. Скажу ще таке: «Галичанка» завжди вирізнялася тим, що гравці в ній - одне ціле і всі мають якесь призначення в команді. На жаль, на ці ігри не дуже вийшло бути єдиним організмом. Тому такий результат.
- У грі ви ще й часто м’яч губили… Та й повз ворота били, тобто навіть якби ворота були порожні, все одно м’яч туди б не залетів. А тут яка причина?
- Тут давалось взнаки хвилювання. Ми не змогли опанувати себе. Але якщо б ворота були пусті, то ми б влучали, в тому я вас запевняю (сміється). Їх воротарка дуже вдало грала. Щоб «пробити» її, ми пробували різні кидки, тому деколи і не влучали.
- Склалося враження, що як забивати Яблонській знала Наталка Туркало. ЇЇ виходи на воротарку, як правило, закінчувались голами. У такому випадку, можливо, треба було б гру будувати під Туркало?
- Наталя Туркало досвідчена гандболістка, грала з різними воротарями, тому визначити слабкі сторони Яблонської та реалізовувати свої моменти не складало для неї проблем. Та це не варіант - не можна весь матч грати одним гравцем. А для «Карпат» щось придумаємо. Ми просто так ніколи не здаємось!
Розмовляла Наталія Васьо
Фото Андріани Сенишин