Григорій Козловський про любов до футболу та стосунки з «Карпатами».
Якось так дуже цікаво виходить… Навіть оця історія, коли ви вирішили питання з Володимиром Гудимою, який пробачив свій клуб «Карпатам», вона стала такою несподіванкою для багатьох. Для «Карпат», таке враження, так само.
Я не розумію, в чому несподіванка. Добро робити людям – хіба це несподіванка?
Ви є президентом іншого футбольного клубу, так?
Але львівського. Я ж не поміг футбольному клубу десь там в Конго, да? Це львівські клуби. Завтра може бути біда і зі мною – і я би хотів, щоби і мені допомогли.
Чи це якось пов’язано з тим, що там, здається, два місяці перед тим вашого сина запросили на тренувальні збори «Карпат»?
Абсурд повний. Щоб ви зрозуміли: я навіть не зрозумів, чому його запросили. Ну, в мене є здогадки, але я не одобрював цих речей і ніяких документів не віддавав.
А які у вас стосунки з власником «Карпат» Петром Димінським?
До аварії в мене було три діалога, дуже довгих. Ми, власне, з Петром Петровичем говорили про львівський футбол, про клуби, про структури, про те, що один одному мають помагати, що, в принципі, ми львів’яни. Що філософія «одне місто – одна команда» є трошки недоречна. Ми багато говорили.
Говорили про покупку «Карпат» чи ні?
Ні. От знов якась цьотка написала під закритим якимось видуманим іменем…
Все ж таки, буквально зараз у квітні «Карпатам» продовжили цю пільгову оренду – за гривню рік…
Щоб ви розуміли, я сам активно участь в цьому приймав.
Власне, і ви навіть перед виконкомом виступали.
Так, я хотів захистити.
Що, в «Карпат» немає інших людей, які зарплату за це отримують?
Ну, це питання до «Карпат». Якби у вас була така можливість помогти «Карпатам» – ви б не помогли?
Ну, просто ви зараз так поводитеся, як [власник]…
У мене зараз є можливість їм помогти – і я помагаю. Я думаю, якби у вас така можливість була, чи буде завтра-післязавтра, ви як львів’янин «Карпатам» поможете. Головне – щоб була така можливість. А мені Боженька сьогодні дала таку можливість помогти. Чому ні?
Кажете, що ви мали серйозні розмови до аварії з Димінським. Після того не спілкуєтесь?
Ні.
А як оцінюєте, до речі, принагідно його дії після ДТП?
Мені не морально про це говорити.
О’кей. Вас відсторонили від футболу на два роки у вересні 2017-го. Оскільки ви імпульсивна людина, я так розумію…
Я чесна людина.
Як ви тепер спостерігаєте за власним клубом, якщо не можете…?
Там є два моменти. По-перше, мені заборонили відвідувати стадіон. Але мені заборонити відвідувати ресторан ніхто не може. А ресторан не входить у паспорт стадіону.
Ага. Тобто ви з ресторану в ложі дивитесь?
Мені заборонили на стадіон ходити, но на ресторан мені ніхто не заборонив, а він не є в паспорті стадіону. А не було би ресторану – я би взяв вишку (таку, що лампочки міняють), думаю, поставив би собі крісло, за забором би мене би підняли – і дивився би футбол. До речі, в Турції недавно був такий випадок: одного фаната не пускали на ігри, він взяв таку вишку і спостерігав. Ну, виходжу з ситуації, що маю. Але в той момент я боровся за справедливість.