Нинішнім репортажем, завершую короткий огляд літературної і публіцистичної спадщини Івана Боберського, який писав ці розумні слова не тільки для наших попередників, але передусім, він це адресував нам. Тож, варто вчитися розумному і повчальному.
Ідеолог сокільського руху, автор гасла «Все вперед, всі враз» прекрасно розумів, що українці можуть утвердитися на своїй землі тільки об’єднавши свої сили для боротьби за визволення. Пропаганді ідей єдності відведене чільне місце у публіцистичному доробку професора Боберського. Він майже в кожній статті наголошує на тому, що тільки в єдності полягає сила громади, тільки всі разом українці можуть досягнути своєї бажаної мети. Об’єднання в сокільському товаристві якраз і виробляло цю єдність, згуртовувало молодь. Пропагуючи у своїй творчості сокільські ідеї, Боберський наголошував, що сокіл це патріот Батьківщини. Він має бути карним, примірним та свідомим громадянином, який розуміє силу громади. Спільне заняття спортом «…впоює товариську лучність взаїмне довіря, душевну єдність, почуття спільної хоробрості і честі», - писав автор у своїй передовій статті «Гартована сталь».
Продовжуючи цю тему, Боберський так пояснював другу частину гасла «Всі враз»: «Цей зазив збирає усіх українців без різниці на вік і стать в одну велику українську родину. Малі зерна піску складаються на великі скали, а дрібні каплі на великі ріки. Треба трудитись».
Потребу єдності вважав за основу, тому: «Сокільство кличе «Всі враз!» і хоче навчити українців єдності і карности, лучности за своїм власним провідником» – наголошував професор у статті «Все вперед, всі враз».
На жаль, українське суспільство не зуміло тоді об’єднатися. Зрештою, й зараз більше розмов навколо об’єднаддя, аніж рішучих дій. Свідомі українці не зуміли виробити в собі змісту до єдності – зауважував Боберський. Мрією професора було з’єднати в одне ціле усі спортивно-руханкові товариства. Але цій мрії так і не судилося здійснити через амбіційність окремих керівників.
Як високо культурна людина і освітянин спортивний сподвижник розумів і значення культури в пропаганді ідеї української єдності. На сторінках книжки «Два вечері Авраменка» з 1927 року Боберський писав про те, що українці повинні гуртуватися і спільно підтримувати свою культуру, допомагати українським артистам, бо вони, репрезентують український народ перед іншими народами світу: «Дорогі Українці, розбуджуйте в собі більше зрозуміння і серця для своїх артистів, що пильнують, щоби Ви лишилися при життю і придбали собі повагу у других народів».
Отакий був Іван Боберський, людина наскрізь просякнута українським духом. Професор, який на кожній зустрічі з молодими українцями проголошував національні принципи, а у своїх публікаціях закликам співвітчизників до єдності та занять фізичною культурою, аби завжди бути готовими до боротьби і захисту української державності.
Був час, що зерна добра, посіяні цією особистістю давали плоди, а траплялося, що не знаходили належного ґрунту. Зрештою, так воно в нашій державі діється й сьогодні. Коли кілька …волів тягнучи одного воза йдуть …своїми дорогами.
Проте нинішній день є поминальним днем для Івана Боберського. Адже – це 65 річниця, як він залишив упокоївся в Бозі. Сумно без таких особистостей…