Після зустрічі засновників Прем’єр-ліги, що відбулася в четвер у Києві, генеральний директор «Карпат» Ігор Дедишин розповів про ключові моменти цієї події та поділився думками щодо теперішньої ситуації в клубі.
«ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ПРАВОСУДДЯ ЗАГРОЖУЄ НАШОМУ ФУТБОЛУ ЗНИКНЕННЯМ»
– Нещодавно керівники ФФУ заявляли про те, що з атестацією в «Карпат» можуть бути проблеми. Згодом заявили про позитивну динаміку розв’язання боргової ситуації. Про що йдеться?
– Поточних заборгованостей у нас нема і не буде, але було два рішення арбітражного суду в Лозані по справах Сергія Кузнецова і Павла Кучерова. Ще є чотири рішення палати вирішення спорів ФФУ по Крістобалю, Мартіну Богатінову, Ігорю Ощипку та Івану Мілошевічу. Є ще ряд спорів в провадженні на різних стадіях (в тому числі – справа Федецького у CAS, де судячи з існуючої тенденції, наші шанси також виглядають примарними). У цілому ці рішення ми вважаємо необґрунтованими, але рішення лозанського суду ми виконали і все заплатили. До речі, не скажу, що ми в захопленні від аргументації, наведеної в рішеннях CAS, скоріше – навпаки, але не в їх аргументах чи їх здатності до сприйняття справи: важко переконати арбітра про те, що «чорне» то таки «чорне», якщо національний орган футбольного правосуддя сказав, що то «біле». Тому, по рішеннях палати вирішення спорів ФФУ у нас є багато питань. Наразі ми домовилися проводити консультації, щоб не створювати вибухонебезпечної ситуації. Ці рішення, те, як вони трактують наші документи, контракти, самі по собі створили небезпечну ситуацію, в тому числі і не лише для нашого клубу. Зазначу, що це питання принципове, і ми його так не залишимо. Взагалі, діяльність органів нашого футбольного правосуддя з таким яскраво вираженим профспілковим підходом фактично загрожує українському футболу зникненням. І повірте, це не голосліна заява. Хочу, щоб усі зрозуміли: ані клуби, ані власники клубів – не дійні корови, їх не потрібно доїти. На зборах засновників Ігор Коломойський піднімав це питання. Він говорив про корупцію в цих органах і про те, що відбувається прийняття рішень кулуарно, за домовленостями, і, йомвірно, за гроші. Таку систему необхідно змінювати. Власник «Дніпра» запропонував ліквідувати інститут агентів і змінити систему правосуддя. Ми таке рішення повністю підтримуємо.
– Чи можуть «Карпати» надати фінансові гарантії, про які активно говорили на зібранні власників клубів?
– Відповідно до нашої принципової позиції, така вимога є абсурдною. Ми не маємо наміру надавати гарантій у тій формі, в якій це пропонує зробити Віталій Данілов. Мені здається, що він сам не розуміє, про що йдеться. Данілов мав на увазі банківські гарантії. Коли я двічі намагався з’ясувати, що в їхньому розумінні банківські гарантії, ніхто так і не дав мені відповіді. Якщо звернутися до визначення, що таке банківська гарантія, то виходить, що це дуже серйозний документ. Саме отримання її коштує доволі дорого і я сумніваюся, що більшість клубів здатна отримати її згідно з усіма нормами і вимогами. Пропонували надати гарантії у вигляді 10 чи 5 мільйонів. Нестор Шуфрич сказав, що в «Говерли» бюджет 7 мільйонів. А хтось інший сказав, що бюджет 4 мільйони. Як це можна вимагати? Гарантія є, коли клуб проходить ліцензування ФФУ згідно зі всіма вимогами. Гарантії дають компанії-засновники, власники клубів. Є бюджет, який приймається на загальних зборах. Там визначається сума дефіциту бюджету і підписують спеціальну декларацію, де гарантують безперешкодне виконання бюджету.
– Чи братимуть «Карпати» участь в новому сезоні Прем’єр-ліги? Які можуть виникнути перешкоди?
– Ми задекларували свою згоду, не відмовлялися від участі в Прем’єр-лізі. Наразі в новому чемпіонаті готові взяти участь 15 клубів. За інформацією голови атестаційного комітету ФФУ Ігоря Гатауліна, видано атестати 17-ьом клубам: 14-ьом з Прем’єр-ліги і трьом з першої ліги: «Олімпіку», «Олександрії» та алчевській «Сталі». Двоє останніх команд відмовилися від виходу до Прем’єр-ліги, тому була пропозиція залучити ще одну команду із першої ліги, аби був повноцінний чемпіонат. Цією командою може стати кіровоградська «Зірка». Вона отримала запрошення і має таке бажання.
– На засіданні був власник «Севастополя»...
– Вадим Новинський продемонстрував бажання і волю продовжувати виступи в українському чемпіонаті. Це хороше і правильне рішення, це принципова позиція. Він хоче, щоб клуб грав під назвою «Севастополь» у Криму, але якщо це не вдасться зробити, то команда може виступати в Херсоні чи Кривому Розі. Є побоювання, що влада міста може заборонити використовувати звичну назву, але я переконаний, що це неможливо зробити.
– У новорічному інтерв’ю Петро Димінський заявив, що один з інвесторів клубу не виконує своїх зобов’язань. Чи щось змінилося з того часу? Наскільки ця ситуація впливає на теперішні процеси?
– Можу підтвердити, що нічого не змінилося і один з інвесторів й надалі не виконує своїх зобов’язань перед клубом. Про критичну ситуацію наразі говорити не приходиться, бо завдяки іншому інвестору, ми маємо змогу закрити фінансову частину. Тільки завдяки його добрій волі клуб залишається на плаву. Що буде далі – час покаже. Петро Петрович тримає своє слово. Подальші справи визначатимуться на загальних зборах засновників, що заплановані на 23 червня.
– Наскільки події в державі вплинули на фінансові процеси в клубі? Яка зараз фінансова ситуація в «Карпатах»?
– Стабільна, нормальна. Ситуація, звичайно, вплинула. Відбувся стрибок цін на енергоносії, на продукти харчування, на паливно-мастильні товари. Ми залежні від того, що відбувається на ринку товарів і послуг. Особливих боргів по життєдіяльності клубу нема, але купівельна спроможність зменшилася, зокрема, і в наших уболівальників. Це показали і відвідуваність матчів навесні. Нам вдарило по кишені те, що матч проти «Металіста» пройшов за порожніх трибун. Цей поєдинок викликав серйозний ажіотаж, міг принести нам немалі кошти.
– Чи піднімуться ціни на квитки та атрибутику?
– На продукцію, що залежить від валютних коливань, ціни збільшаться. Будемо робити все для того, щоб вони збільшилися несуттєво, ми розуміємо, яка зараз ситуація і яка купівельна спроможність у наших уболівальників. Про квитки ще думаємо. Наразі нема однозначного рішення про те, чи варто піднімати ціну на них. Ми зробимо все для того, аби не відштовхнути наших уболівальників.
– Як представник «Карпат», ви запропонували переводити до нижчої ліги команди, що відмовлятимуться за спортивним принципом переходити з першої ліги до вищої. Чим була продиктована така ініціатива і хто з числа учасників зустрічі її підтримав?
– Я вніс таку пропозицію через те, що вже другий рік поспіль клуби здобули право вийти до Прем’єр-ліги через спортивний принцип, але цього не робили. Тому розуміючи, що Прем’єр-ліга – це вітрина українського футболу, ми не можемо поставити під удар змагання номер один і залежати від того, чи хтось виявить бажання підвищитися у класі. Я ратував за стабільність. А такі прецеденти вже були, зокрема в Польщі. Колеги цю пропозицію не сприйняли і не заслухали до кінця моїх аргументів.
– Чому для вас було принципово, аби зустріч власників відбувалась у відкритому режимі, за присутності представників ЗМІ? Адже раніше формат подібних зборів такої відкритості не передбачав.
– Якщо ми говоримо про основоположні речі, то футбол – це гра для людей. Всі процеси в футболі повинні бути прозорими і відкритими, аби надати уболівальникам максимум інформації. Клуби зможуть здобути прихильність, наростити кількість активних фанатів, які цікавляться і відвідують матчі команди. Але все це можливе, коли всі процеси є прозорими. Саме тому я пропонував, щоб ЗМІ взяли участь в наших зборах. Існує стереотип про те, що футбол перебуває в тіні, в кулуарах і в кабінетах. Спікери були проти присутності преси, але більшість клубів проголосувала «за». Мабуть, їм не зручно було відмовляти журналістам. Я в цьому нічого поганого не бачу. Більше того, пропоную проводити прямі трансляції загальних зборів виконкому ФФУ чи центральної ради ПФЛ. В уболівальників та журналістів є інформаційний голод на події, що відбуваються у закритому режимі. Таким чином вони зможуть зрозуміти рішення, що приймаються футбольними чиновниками, почути дискусії, позиції сторін, їхні аргументи. В подальшому наша позиція щодо цього питання не зміниться, все, що було на рівні кулуарів, повинно стати надбанням громади.
– Про що ще спілкувалися між собою засновники клубів і до чого домовилися?
– Були внесені зміни до регламенту щодо кількості власних вихованців у заявковому списку «А». Схема ідентична до системи УЄФА: з 25-и гравців у заявці, восьмеро мають бути українцями, із них лише чотири клубними вихованцями. Я був проти цього, але ніхто мене не підтримав. Я розумію позиції грандів, які роблять ставку на легіонерів, але інші клуби... Тобто у новому сезоні нічого не зміниться – на полі й надалі зможуть перебувати семеро легіонерів. Але ще раз наголошу: наша позиція залишилася незмінною. Якщо ми хочемо, аби українські футболісти прогресували, потрібно створити для них більш сприятливий клімат і давати шанс. Якщо ми хочемо, щоб національна збірна не тільки потрапляла на світові та європейські форуми, а й досягала там серйозних результатів, потрібно поступово збільшувати кількість українців на полі в матчах національного чемпіонату, а також футболістів, вихованих у структурі клубу. Не кажу відмовлятися від легіонерів, а лише збалансувати ситуацію: збільшити кількість якісних легіонерів і лише тоді ми зможемо підвищити якість українських футболістів. Як цього досягти? Є багато сспособів. В Англії, наприклад, можуть грати лише стабільні збірники своїх країн. В Голландії – при середній зарплаті місцевих футболістів 30-60 тисяч євро, легіонеру клуб зобов’язаний виплачувати мінімум 506 тисяч євро на рік. Тому керівництво клубів дуже уважно думає, коли підписує контракт з іноземцем. Гадаю, у нас також можна знайти оптимальну формулу. Але в одному я переконаний: нам потрібно скорочувати кількість легіонерів, які можуть одночасно перебувати на полі, і збільшувати кількість вихованців клубів у заявці на сезон по списку «А».