У ЧАСИ, КОЛИ МИ ГРАЛИ У ЛІЗІ ЄВРОПИ ТА ДВІЧІ ПОСІДАЛИ П’ЯТЕ МІСЦЕ, У НАС БУВ НАЙМЕНШИЙ БЮДЖЕТ У ЧЕМПІОНАТІ. І НИНІ ВІН У НАС НАЙМЕНШИЙ
- Питання, що витікає з ваших слів: Карпати – малий чи середній клуб?
- З точки зору фінансування, Карпати найменший клуб, мабуть, із найменшим бюджетом. Але навіть у ті часи, коли ми грали у Лізі Європи та двічі посідали п’яте місце, у нас був найменший бюджет у чемпіонаті. І з-поміж усіх українських клубів, що потрапляли до групового раунду Ліги Європи, у нас також був найменший бюджет. Але було щось інше, що компенсувало брак коштів. Мабуть, інтелект, праця, самовіддача. Загалом, це єдине, чим може «брати» такий малий клуб, як Карпати.
- Видовищна, комбінаційна гра, яку хочуть бачити боси Карпат, – річ усе-таки суб’єктивна. Як при цьому формулювати перед Йовічевічем якісь конкретні завдання саме щодо якості гри? Як ставити оцінку його роботі? Як розрізнити, коли гра команди була видовищною і такою, що влаштовує керівництво, а коли – сухою та непрезентабельною?
- У нашому розумінні, красива гра – це гра, що дає можливість створювати велику кількість небезпечних моментів біля чужих воріт, що переростають у голи. Це гра, яка приносить усім без винятку – вболівальникам, керівництву клубу, самим футболістам – моральне задоволення. Футбол "бий-біжи"?.. Так, ситуативно і він може приносити результат, як ось у матчі минулого сезону проти Шахтаря, коли ми перемогли з рахунком 3:2, хіба ми показали футбол найвищого гатунку? Ні. За великим рахунком, ми здолали чемпіона завдяки безмежній самовіддачі, дисципліні і фарту.
- За рахунок чого команда, сформована принаймні наполовину з молодих українців, може домінувати та нав’язувати свої умови в матчах проти суперників із верхньої частини турнірної таблиці, зважаючи на різний рівень гравців?
- Але ж ви погодитесь, що команда Кононова грала свого часу в комбінаційний футбол? Так ось, ця команда була складена практично з українців, на відсотків 60-70 – точно.
- Вибачте, але нині ситуація в Карпатах усе ж інша. За винятком двох-трьох футболістів, тих українців не можна зрівняти з нинішніми, більшість із яких ще просто "зелені" у футболі.
- Я згоден, що багато чого залежить від таланту, майстерності футболістів, однак якщо у вас є сильний тренер, котрий здатен у тренувальному процесі взяти від футболістів максимум і перенести це на поле в офіційних матчах, то футболісти робитимуть те, чого від них вимагають. Наразі в сучасному футболі найбільше цінуються гравці, котрі здатні обігравати один в один. В Україні з цим просто біда, тому що таких виконавців у нас можна порахувати на пальцях рук. Індивідуально сильні футболісти створюють для твоєї команди чисельну перевагу на окремих ділянках поля. А навчити молодь чи виконавців середнього віку грати в комбінаційний футбол, на мій погляд, не є великою проблемою. Те, що ми бачимо на тренуваннях – команда непогано грає саме комбінаційно. Подивимося, чи вдасться перенести це на поле в офіційних матчах.
- За часів Севидова в групі атаки молоді українці практично не грали. Футболісти, котрі здатні обіграти один в один, комбінувати на чужій половині поля і так далі, в принципі, є в системі Карпат?
- Безперечно. Але потрібно дати їм ще трохи часу, аби доросли до першої команди. Наше завдання – щоденно докладати зусиль, аби вони розвивалися.
- Карпати відмовилися від орендованих футболістів. Ви не вважаєте, що поруч з футболістами рівня тоді ще орендованого Гладкого, Бартуловича (розмова відбулася до повернення Младена до Карпат, а пізніше – і його повернення до Дніпра – прим. Ан.В., Г.К.) карпатівська молодь могла навчитися більшому?
- У нас є Худоб’як, Голодюк, Гітченко, Ксьонз, Балажиц, в яких є чому повчитися.
- Говоримо саме про футболістів групи атаки, де ви хочете бачити більше індивідуальних дій та видовищності.
- Я погоджуюся, що той-таки Бартулович – дуже кваліфікований футболіст, який справді міг би допомогти нашій молоді. Побачимо, може, він ще повернеться до нас… У футболі все змінюється дуже швидко, так що все може статися.