Голова АМФІФО Ігор Іванович Овчар розповів про нинішній футзальний сезон.
– Ігоре Івановичу, розкажіть останні новини з івано-франківського обласного господарства…
– Цього сезону в обласному чемпіонаті приймає участь лише чотирнадцять команд. Змагання проходять лише у одній вищій лізі. Ми наважилися на певний експеримент у системі змагань, обєднавши сильніші команди в одну лігу. Про це вже останнім часом просили самі учасники змагань. Вже сьогодні можна говорити про свої плюси і мінуси цього експерименту. Щодо рівня гри, то він традиційно високий, адже наш край славиться своїми вихованцями. Але у цьому році ми зіткнулись з рядом інших проблем…
– Яких саме?
– Головна проблема – зал. Команди бажають змагатися лише у манежі коледжу фізвиховання – одному з найкращих футзальних майданчиків України, а, зважаючи на його цьогорічну завантаженість, нам часу виділяють значно менше ніж потрібно для планомірного проведення чемпіонату. Доводиться розбивати матчі по два, по три, а це є незручним як для організаторів, так і для команд. Відчуваємо потребу у кваліфікованих футзальних арбітрах. Не вийшло розширити коло футзальних арбітрів і у цьому сезоні, не дивлячись на те, що маємо аж три представники у першій лізі України, яка цього року також змагається в експериментальному варіанті. Ми делегували своїх представників, але Комітет арбітражу України відхилив наші пропозиції, а тепер призначає на матчі львівської та франківської команд одного арбітра зі Львова і одного з Івано-Франківська. Від коментарів утримаюся, але це повний абсурд!
Також, через велику кількість обмежень, цього року АМФІФО не приймає участі в АФЛУ.
– Чому не вийшло прийняти участі в АФЛУ?
– Перед початком сезону я прочитав новий Регламент змагань, і у мене було кілька зауважень. Надіслав їх на адресу оргкомітету, але до мене ніхто не дослухався. Знову ж таки, за новими вимогами АФЛУ нам не вистачило двох команд, щоб мати право цього року бути членами АФЛУ.
– Така проблема не лише у Вашому регіоні?
– Так, кілька регіонів, які у попередні сезони долучались до АФЛУ і були його частиною, цього сезону не беруть участі у проекті. Дуже шкода, адже сам проект мав на меті об’єднання аматорського футзалу в єдине ціле. А зараз так виходить, що три роки об’єднували, а тепер потрохи регіони «відвалюються». До того ж не сприяє розвитку формальне створення Другої ліги, яка своїм існуванням підриває силу не лише АФЛУ, а й Першої та Екстра-ліги.
– Ви казали про обмеження для учасників…
– Так, це мінімум 16 команд, дві ліги і … внесок від регіональної асоціації (!). А ще – тепер один і той же гравець може виступати як у чемпіонаті регіону, так і у Першій чи Другій лізі. Ми довгий час з цим боролись, а тепер це дозволено. До речі, у великого брата такого нема.
– Цього сезону Івано-Франківськ делегував до Першої ліги три команди. Як так сталось?
– Загалом Перша ліга – це добре, але треба, щоб вона мала спортивно-спроможний зміст у змагальному аспекті як планувалося спочатку. З кількісним складом не склалося і тепер гратимуть у чотири кола (чи дограють?) і ще й в обласних змаганнях виступають. У Києві дозволили, як же ти вдома заборониш? Багато паніки на різних фронтах. Чи це потрібно для розвитку футзалу?
Щодо другої команди Урагану, то керівництво свого часу побачило, як важливо мати під основною командою резервний склад. Цього сезону "Ураган" повернувся до питання виховання власної молоді і заявив другу команду у Першій лізі.
"Епіцентр К10" вже грав у Першій лізі. Дуже приємно, що попри проблеми, з якими зіткнулась команда, все ж вдалось зберегти такий самобутній і сильний колектив.
А от "Віза-Вторма" цього сезону «достигла» до підвищення у класі, хоча команда вже давно готова за своїм рівнем змагатись на всеукраїнській арені. Посприяв цьому також прихід на тренерський місток Івана Скіцка.
– Що скажете про рівень цих протистоянь?
– Скажу, що ці команди і так вдосталь награлись одна з одною ще до Першої ліги, тому зараз ми маємо той самий чемпіонат області, лише під іншою назвою. Матчі першого кола сповна це підтверджують.
– Яким Ви бачите майбутнє франківського футзалу?
– Насправді, вірю в добре майбутнє. Адже цей спорт був, є і залишається найбільш перспективним для розвитку у нашому краї. Проблема – відсутність стандартних спортивних залів для проведення змагань. І хоч у нас в обласному центрі є два хороші зали для ігор, є хороший зал у Городенці, є команда в Екстра-лізі та три команди в Першій лізі, потужний потенціал у гравцях, однак, цього не вистачає, щоб створити єдину змагальну піраміду футзальних змагань. Практично у кожному районі змагається до тридцяти команд, а у Івано-Франківську у цьогорічних змаганнях виступає рекордна кількість команд – 36.
– А як щодо українського футзалу?
– Насправді, нам потрібно зовсім небагато – об’єднатись навколо спільної мети. Таке об’єднання спостерігалось із створенням АФЛУ, тоді у всіх горіли очі, кожен прагнув показати все краще на Всеукраїнській аматорській арені. А тепер, як я розумію, багато чого чомусь змінилося і на жаль, не у кращу сторону.
– Скоро Новий рік, побажайте нашим читачам щось від себе і усього івано-франківського футзального осередку!
– Шановні друзі! Від усієї душі бажаю Вам міцного здоров’я та мирного неба над головою. А футзалістам хочу побажати спортивного розвитку. Сподіваюсь, у новому році ми будемо спілкуватись лише про хороше.