Ільдар Макаєв: "Ми не хотіли громити Англію"

Футзальна збірна України виборюватиме путівку на фінальну частину Євро-2014 в раунді плей-оф

На відбірному турнірі до чемпіонату Европи, який закінчився у Туреччині, наша команда виграла два матчі, один програла і посіла друге місце в групі. Переможець здобув путівку на Евро, а українцям за неї доведеться ще позмагатися.

Чи задоволені таким резуль­татом відбору в самій ко­манді? Про це газеті "Експрес" розповів один з лідерів синьо-жовтої дружини Ільдар Макаєв.

-  Відчуваємо розчаруван­ня, - каже гравець. - Нам було до снаги вийти на Євро з першого місця, але не вдало­ся.

- Що стало причиною про­грашу словенцям?

-  Можливо, недооцінили суперника, можливо, самі не налаштувались належно, по­милялись. Судді свистіли в разі будь-якої боротьби, будь-якого контакту, Постійно роз­давали жовті картки... Дуже важко грати, коли в тебе на восьмій хвилині першого тай­му вже п'ять фолів. Зрозуміло, що повністю звинувачува­ти арбітрів не слід, але таке суддівство могло стати одні­єю з причин поразки.

- Відбірний турнір відбував­ся на високогір'ї. Як готували вас до навантажень при недо­статній кількості кисню?

-  Переважно медикамен­тозно. Ми вживали багато таб­леток, вітамінів. Лікар радив споживати менше смаженого, віддавати перевагу легкій їжі. Тренери і лікарі дуже серйоз­но перейнялися цією пробле­мою.

- На турнірі відчувалось, що граєте у незвичних природних умовах?

- Перші два-три дні ми зви­кали до умов високогір'я, та все одно відчували диском­форт. Найбільше брак кисню давався взнаки у першій грі. У другій ще було трішки важко, а до третього матчу ми вже звикли, і все було гаразд.

-  Проте саме у першому матчі ви забили найбільше го­лів на турнірі — з рахунком 7:0 перемогли англійців. Ви стави­ли перед собою завдання їх "розмазати''?

-  Та ні, ніхто не хотів їх громити. Просто так вийшло. У першому таймі ми забили лише два голи. Ми грали у свою гру. Усе влітало у воро­та, і в підсумку це вилилось у принизливі для суперника 7:0.

- Перед вирішальним мат­чем зі збірною Туреччини хви­лювалися?

- Трішки, все ж таки грали з господарями. Але тренерсь­кий штаб дуже грамотно пі­дійшов до цієї гри, передов­сім тактично. Звісно, ми пе­реживали, що можемо не ви­йти у плей-оф, але всі хлопці були налаштовані винятково на перемогу. Нам було важ­ливо захистити честь країни і власну гідність. Нас би не зрозуміли, якби ми не вигра­ли цей матч.

- Турецькі уболівальники ві­домі на весь світ своїми специ­фічними методами підтримки і залякування суперника. Вам теж влаштували "пекло"?

- У футзалі все трохи спокійніше, ніж у великому фут­болі. (Усміхається). Але під­тримували їх дуже солідно. Трибуни співали, кричали... Було гаряче! Та нам навіть сподобалась така ейфорія на трибунах, і після матчу ми пі­шли поаплодувати турець­ким фанам за відданість. Во­ни відповіли нам взаємністю. Тож із палацу спорту нас ви­пустили без ексцесів. Все було мирно, бо вони зрозу­міли, що ми сильніші від їхньої збірної.

- Головний тренер висловив задоволення вашою грою чи розкритикував?

-  Зрозуміло, що він тріш­ки розчарований, бо ми не вийшли на Євро напряму, але налаштований був пози­тивно. Усім подякував, потис руку. Ніяких "розбірок" чи звинувачень не було. Тренер розуміє, що ми не менше від нього хотіли здобути пряму путівку на Євро. Ми всі ро­били одну справу. Але раз доля закинула нас у плей-оф, значить, так треба. Тільки сильнішими станемо.