Переодягаючись на церемонію нагородження, Іра заодно спілкувалася і з кореспондентом «СЕ». Незважаючи на поразку, перша в історії олімпійська чемпіонка з вільної боротьби не відмовила в інтерв'ю жодному журналістові, чому, до речі, дуже навіть варто повчитися представникам інших видів спорту.
- Ще тиждень тому головний тренер Володимир Євонов не знав, чи приїде до Києва олімпійська чемпіонка Пекіна-2008 Керол Хьюн. Коли вам стало відомо, що вона буде виступати в столичному Палаці спорту?
- За два дні до змагань, коли збірна Канади приїхала на олімпійську базу в Конча-Заспу.
- Чи не занадто рано вона потрапилася вам в турнірній сітці - в чвертьфіналі?
- Якщо хочеш стати чемпіоном, то жереб не повинен грати для жодної ролі. З нею я боролася, не враховуючи цієї сутички, п'ять разів. Правда, всі ці поєдинки були ще до Олімпійських ігор в Пекіні. Однак протягом трьох останніх років я стежила за своєю ваговою категорією.
- Коли більше хвилювалися: виходячи проти Хьюн чи Марії Стадник?
- Я взагалі особливо не переживала. Не думаю над тим, скільки періодів доведеться боротися. Налаштовуюся на боротьбу. Мені здається, що зараз менше нервую, ніж раніше.
- Не здивувало те, що Хьюн взагалі залишилася без нагороди?
- Я намагаюся стежити за собою, а не за суперницями, яких вже перемогла.
- На мій погляд, на «Гран-прі» в Красноярську ви більше були схожі на саму себе. Боролися впевненіше, ніж у Києві. Погодьтеся?
- Можливо, трохи втомилася або ж ще не зовсім готова. Хоча в Красноярську учасниць було більше, але рівень київського турніру вище. Як показав килим, мені потрібно багато працювати над технікою, швидкістю і витривалістю. Взагалі, потрібно більше сутичок з сильними суперницями.
- Між попередніми раундом і фінальною частиною було близько трьох годин перерви. Вдалося відпочити?
- Я перекусила. Поспати не вийшло, але все ж трохи розслабилася, сидячи на трибунах.
- Поразка від Стадник - це урок чи виклик?
- І те, і те інше. Буду працювати ще з більшим бажанням, ніж раніше. Щоб перемагати таких суперниць, як чемпіонка світу Хітомі Сакамото з Японії, потрібно бути в три рази швидше.
- Завтра прокинетеся з посмішкою на обличчі чи осадом на серці?
- У мене немає ніякої прикрості. Я задоволена, як відборолася, і тим, що побачила свої помилки.
- Чемпіонат Європи стартує майже через три тижні в Белграді. Чи не забагато турнірів за такий короткий проміжок часу?
- Мені потрібно боротися, оскільки три роки не виступала. Тому старти просто необхідні. Втомилася? Складно? Якщо хочеш чогось досягти, це все неважливо. У мене буде можливість відпочити після чемпіонату Європи, оскільки ліцензійний турнір пройде в кінці квітня в Софії.