«Карпати» (Львів) – «Дніпро» (Дніпропетровськ) 0:1 (0:1)
08.03.2015. Львів. 19:30, стадіон «Україна». 5.530 глядачів. Арбітр – А.Абдула (Харків).
«Карпати»: Мисак, Мірошниченко, Гітченко (к), Пластун, Костевич, Голодюк, Кльоц (Страшкевич, 77), Швед (Гуцуляк, 62), Карноза, Кожанов (Худоб’як, 64), Сергійчук. Тренер – Іґор Йовічевіч.
«Дніпро»: Бойко, Лучкевич, Дуґлас, Чигринський, Федецький, Канкава, Ротань (к), Ксьонз, Бруно Ґама (Близниченко, 74), Безус (Шахов, 83), Калініч (Зозуля, 62). Тренер – Мирон Маркевич.
Гол: Калініч (4).
Попередження: Голодюк (44) – Чигринський (51), Канкава (81).
Ось і до Львова добралась весняна частина чемпіонату України. Дитячому садку Іґора Йовічевіча протистояв досвідчений і справджений у міжнародних баталіях – дніпропетровський «Дніпро», який продовжує впевнено крокувати на трон вітчизняного футболу. Про «Карпати» цього сказати ще не можна. Бо команда, наразі, виконує інше завдання – збереження прописки у вищій лізі.
Зі старту дніпропетровці організували зразкову атаку. Чигринський у підкаті «забрав» м’яча Голодюкові. Далі Ротань задіяв швидкісного Бруно Ґаму і португалець «заколисав» Мірошниченка та перевів шкіряну кулю на голову Калініча, якому ніхто не завадив забити швидкий гол.
Цей епізод дещо підкосив сили карпатців і за справу швидко взявся тренер Йовічевіч. Хорватський спеціаліст миттєво навів у колективі лад і посіяв спокій. Довірою наставника намагалися скористатися молоді Швед і Кльоц, які дебютували на стадіоні рідного міста. Принагідно, в історії карпатської родини це другий випадок, коли після батька на поле виходив син. Першим були Ярослав і Андрій Кікоть. Тепер наступила черга Шведів. Батько Василь востаннє виходив на поле «України» 2 листопада 2003 року в матчі проти одеського «Чорноморця» (1:1), а зараз наступила черга сина Мар’яна.
Принагідно обидва молоді футболісти «каші» не зіпсували. Отримавши довіру від тренера повністю підкорились його вимогам. Намагалися бути корисними на кожному клаптику поля. Допомагали в обороні та рвалися в атаки. Проте діяти проти таких монстрів, як Чигринський, Федецький, Канкава, Ротань, Калініч їм було непросто. Однак львівська молодь не губилася. Мине ще трохи і вони наберуться більше сил та досвіду і зростуть до рівня футболістів національної команди України.
Міг забити і Безус. Роман, увірвавшись в карний майданчик, завдав удару і був впевнений в успіху. Але протилежної думки дотримувався воротар Мисак, який взяв важкий м’яч.
За перші 45-ть хвилин гри з боку карпатців запам’ятався удар Карнози. Та м’яч пролетів над поперечиною.
Натомість хлопці Маркевича продовжували шукати дірки в карпатській огорожі. Мав дві нагоди Калініч, але досвідчений Нікола програв свою боротьбу львів’янам.
У другому таймі Йовічевіч дав змогу перепочити Шведу, якого опісля по-батьківськи обняв і подякував за старання. Ось це і є тренерська довіра. Вийшов на поле ще молодший Гуцуляк та ветеран Худоб’як. Проте і ці гравці зі свіжими силами не змінили малюнка на краще.
Дніпряни спокійно догравали матч. Будь вдалішими удар Карнози зі штрафного і рішучість Сергійчука та Худоб’яка «Карпати» могли б записати у свій актив перемогу і три пункти. Та цього разу обійшлися смаком і старанням. Господарі поля хотіли покращити результат, але не зуміли…
Зате зберегли карпатці сили до кінця гри. Саме вони більше атакували і загрожували воротам Бойка, який немов тигр виловлював усі м’ячі.
Львів’яни надалі залишаються останньою командою, а «Дніпро» поступається «Шахтареві» уже одним очком.
Інтрига розвивається. Попереду буде ще цікавіше, але задля цього, у цей непростий час, не гоже, аби трибуни львівської «України» залишались порожніми. Тож панове, подбаймо про свою команду, бо ніхто інший цього не робитиме. Тільки – ми!