Недільного вечора, 8 березня, усі ЗМІ оббігла коротка, але жахлива, звістка «Відійшов у вічність півзахисник луганської «Зорі» Павло Худзік…» 29 квітня йому виповнилось би 30-ть років з Дня народження.
Нагадаю, що 6-го березня колишній гравець ФК «Львів» не з власної волі став учасником автомобільної катастрофи. Стан футболіста виявився критичним. Худзіка з черепно-мозковою травмою доставили в лікарню міста Золотоноша, де ескулапи, не покладаючи рук, вели відчайдушну боротьбу за порятунок спортсмена. На жаль, медикам не вдалося врятувати життя молодої, повної сили і здорової людини…
Павло народився в місті Теофіполь, Хмельницької області. З раннього дитинства його манив шкіряний м’яч, якому, як виявилось не зрадив до кінця свого життя.
У 2003 році Худзік у складі ФК «Красилів» розпочав свою професійну футбольну кар’єру. Відігравши за красилівців 26 матчів, отримав запрошення від бурштинського «Енергетика». З доробком 57 матчів і 9 м’ячів Павло став об’єктом зацікавлення більш …грошовитих клубів. Саме підвернувся варіант від ФК «Львів» і у зимове міжсезоння талановитий півзахисник появився в офісі ФК «Львів» по вул. Лемківській. Згодом навколо цього переходу поповзли нездорові слухи, але Худзік швидко влився в колектив і став гідним конкурентом нових партнерів.
Вперше синьо-золоту футболку Павло приміряв 30 січня у товариській грі з харківським «Металістом» на тренувальних зборах в Молодіжному. Тренер Богдан Бандура не приховував свого задоволення з гри нового футболіста. Свій перший офіційний гол у синьо-жовтій формі ФК «Львів» Павло забив 11 квітня 2007 р. в Ужгороді у ворота Бабенка на 65-й хв. Ось, як згадано у звіті про цей матч на сторінках клубного довідника ФК «Львів»: «Найбільш настирливим на вістрі львівської атаки виявився Павло Худзік. Цей футболіст після грубих приймів закарпатців неодноразово опинявся на траві. Проте не здавався і повертався у гру. Саме він став автором чудового гольового пострілу. Прийнявши на груди м’яча у карному майданчику від Мандзюка, півоборонець вміло опустив смугастого на ногу і з розвороту завдав невідпорного удару. Гол вийшов красивим, якому аплодувала навіть місцева публіка».
Літом 2007 року Худзік за пропозицією президента ФК «Львів» перебрався на півроку до Щасливого, де допомагав команді «Княжа» вибороти путівку до 1-ї ліги. Наслідком його роботи були 15 ігор і 9 голів. Після чого перебрався до ФК «Львів» і старався бути корисній команді, яка допомогла молодому гравцеві здобути футбольне ім’я.
Вінцем його кар’єри, на мою думку, був 2008 рік. Цього року Худзіку багато чого вдавалося, як і командам, за які він виступав. На загал, у футболці ФК «Львів» Павло провів 81 матч і забив 13 голів.
Далі був вояж до київської «Оболоні» і чергові 26 поєдинків та 4 м’ячі. З літа 2011 року Худзік представляв червоно-чорні кольори луганської «Зорі», за яку провів 31 матч і забив 5 голів.
Худзік бувало успішно атакував, а траплялося і таке, що впевнено захищався. Проте в останній дуелі поступився.
Виступав Павло і за молодіжний склад луганської команди. 6 березня він востаннє прийняв участь у протистоянні з маріупольським «Іллічівцем». На 67-й хв. Худзік замінив Бєлоусова. А повертаючись до дому з Дніпропетровська на нього чатувала на дорозі трагічна зустріч з японським авто…
08.03.2015 Павло Худзік не приходячи до тями помер. Чергова безглузда смерть українського спортсмена. Ні, не на війні, а в автокатастрофі. Прикро і у стократ болісно… Ще одна нікому не потрібна втрата.
Колектив «Галичини спортивної» висловлює глибокі співчуття родині, друзям та усім тим, хто був знайомий з Павлом.
Худзік назавжди залишиться у серцях українських любителів футболу…!