27 вересня 2014, 19:30. Львів. Стадіон «Україна». Кубок України. 1/8 фіналу. 1-й матч.
«Карпати» (Львів) – «Динамо» (Київ) 0:1 (0:1) відео голу
Арбітр: Ю.Вакс (Сімферополь). 1-й асистент: А.Береговий (Макіївка), 2-й асистент: В.Висоцький (Малокатеринівка). Резервний: М.Митровський (Ужгород).
Делегат ФФУ: І.Хіблін (Хмельницький).
Інспектор ФФУ: М.Прозоровський (Вінниця).
ЛЬВІВ: Мисак, Мірошниченко, Балажіц, Пластун (к), Костевич (Худоб’як, 31), Даушвілі (Голодюк, 54), Чачуа, Кожанов, Мартинюк, Ксьонз, Сергійчук (Страшкевич, 73). Запасні: Ільющенков, Гітченко, Кополовець, Пучковський. Тренер: Іґор Йовічевіч.
КИЇВ: Рибка, Віда, Даніло СІлва, Хачеріді, Макаренко, Сидорчук, Міґел Велозу (Рибалка, 80), Гусєв (к) (Калитвинцев, 62), Беланда (Буяльський, 62), Ленс, Теодорчик. Запасні: Рудько, Селін, Безус, Бурда. Тренер: Сергій Ребров.
Гол: Теодорчик (4).
Попередження: Мартинюк (15), Чачуа (60) - Сидорчук (36).
Настав час підняти кубок! Саме таке гасло вивісили у своєму секторі фанати «Карпат». Бо хочеться від своєї команди чогось доброго. Але вони, на мою думку, перебрали мірку з палінням фаєрів. Горіло все навкруги, а у другому таймі навіть кілька крісел. Невже комусь недостатньо вибухів на сході України? А трюки смільчаків на електричних вежах могли закінчитись печально. Сам пригадав, як 1971 року, перебуваючи у рідних на літніх канікулах, виліз під час матчу «Карпати» - «Динамо» (Тбілісі) на вежу з боку Зеленої. Дістався майже середини, але тоді і дісталося моєму вуйкові від правоохоронців. Навіть на роботу листа написали, а він був зразковим працівником. Бідака не знав, що мав зі мною робити. А я не здавав собі з цього справи. Поліз, бо захотілося. Не розумів, на що наражав родину. Тож пора братися панове за розум, поки не пізно. Стадіон класне місце для вболівання, а не для вдоволення своїх піротехнічних забаганок. З київського боку вболівальники були скромнішими. Вшанували пам’ять Андрія Гусіна і вдовольнялися піснями.
Сергій Ребров таки здивував стартовим складом, як заповідав Ігор Суркіс. Здивував і Йовічевіч - відправив у запас капітана Голодюка.
Але, як виявилось, на матч карпатці вийшли геть без спортивного духу. Цікаво, коли і де вони його випустили? Гра у господарів не пішла з першої хвилини. Кияни, завдяки швидкому голу Теодорчика, вийшли вперед. По завершенні поєдинку я мав нагоду пересвідчитися у патріотизмі цього поляка до слова, яким послугувався, зокрема Юліуш Словацький. На питання про коротке інтерв’ю, бравий «орел» двічі відповів: «Нє панімаю!». Ото анальфабета, а можливо уже такий собі «пупер-стар»?! Щоправда й збоку «Карпат» Мартинюк, оправдуючись, послався на те, що має заборону на спілкуватися з пресою. На що відповідні працівники клубу і тренер відповіли: «Ні! Адже - футбол наша спільна робота». Можливо, але було вже пізно…
Склалося враження, що у цьому матчі гравці «Карпат» не знали, як оборонятися, а ще більше як атакувати. Невже по них так боляче вдарила звістка, що за порушення клубом Регламенту змагань, з команди знято 3 пункти. Кияни атакували, а львів’яни іноді до 11 гравців делегували у свій карний майданчик.
Динамівці перевели гру в спокійний темп і, зберігаючи сили для більш відповідальних матчів, не напружуючись, догравали цей поєдинок. А у карпатців вимушеної заміни несподівано попросився Костевич. Мабуть, Володя надірвав м’яз?
На останній хвилині перед перервою рвонув в атаку Кожанов. Денис, отримав хорошу передачу від Ксьонза, але м’яч після його гарматного удару просвистів біля лівої стійки.
Другий тайм розпочався з оголошення, що на стадіоні будуть збирати кошти на придбання амуніції для українських воїнів. Народ не скупився. Давали, хто скільки міг. Але канонада петард, ймовірно даремно не минеться. Коштів, які пожере очевидне покарання, мабуть, вистачило для армійських потреб.
І все ж після перерви єдиний момент заслужив на увагу. Худжоб’як з Пластуном (кожен по черзі) не дотягнулися до м’яча, котрий аж просився у сітку …Рибки. Решта часу можна вважати витраченим на даремно. Добре, що Роман Мисак виручав, як міг. Виявляється, що він може значно більше.
Тож для «Карпат» мінімальне - 0:1, як бонус перед матчем-відповіддю у Києві. Але шанс є і ним варто скористатися футболістам у зелено-білій формі.