«Карпати» (Львів) - «Олімпік» (Донецьк) - 0:2 (0:1)
6-й тур. 28.08.2016, 17:00. Львів. Стадіон «Арена Львів». 3.244 глядачі. Арбітр – Дмитро Кутаков (Бровари).
«Карпати»: Підківка, Ксьонз, Лобай, Новотрясов, Нестеров (Чачуа 30), Кравець (Мірошніченко 56), Костевич, Рудика, Худоб’як, Грисьо (Кадимян 69), Бланко-Лещук. Запасні: Мозіль, Маркович, Заїкін, Саламаха. Головний тренер – Сергій Зайцев.
«Олімпік»: Махарадзе (Котляров 81), Барановський, Доронін, Поступаленко (Хомутов 75), Шестаков (Корнєв 90+3), Лисенко, Нємчанінов, Петров, Олійник, Танчик, Боґданов. Запасні: Парцванія, Гришко, Квашук. Головний тренер – Роман Санжар.
Голи: Лисенко (26, 69).
Попередження: Кравець (13), Рудика (45+1), Ксьонз (54) – Танчик (21), Лисенко (47), Шестаков (51), Петров (75).
В анонсі я писав про те, чи дадуть футболісти раду. Мав на увазі львівську команду. Ні, не дали ради вони навіть олімпійцям з Донецька. Хоча передумови до успіху закладали у попередніх матчах. Хтось, мабуть і грошенят нагріб, ставлячи на поразку «Карпат» (не бракує у нашому місці й таких), а ті, що віддавали перевагу львів’янам збагатили засіки контор. Виявилось, що гравці ФК «Карпати», за словами їхнього тренера С.Зайцева не розуміють тренерських настанов. Невже розмовляють на якійсь чужинській мові? А можливо комусь із «великих» не відповідає даний тренерський склад? Понад три тисячі глядачів замість очікуваної першої домашньої перемоги, отримали чергову поразку.
Передумов до такого результату не бракувало. Львівська команда грала хаотично, безбарвно і навіть без бажання змагатися за свою перемогу. При цьому незадоволених не бракувало. Особливо нервував Рудика, який висловлював претензії майже до всіх партнерів. Комбінація Бланко-Костевич завершилась кутовим.
А тим часом на 26-й хв. «Олімпік» вийшов вперед. Лисенко отримав м’яча від Поступаленка, обіграв на короткій нозі Кравця і з близької відстані завдав удару під опорну ногу Підківки. М’яч опинився у воротах.
Щойно на 38-й хв. карпатці вперше потурбували Махарадзе. Чачуа, замінив Нестерова, головою пробив у ворота. Махарадзе проявив спритність і відбив м’яча, який прямував під поперечину, на кутовий.
У наступній атаці Костевич пробив воротареві у руки. «Карпати» свої моменти з легкістю марнували, ніби грали на тренуванні в Брюховичах.
Суперник показав, що у професійному футболі так не слід грати. Сергій Шестаков, з поміж львівських оборонців потужно вистелив. М’яч, вдарившись об поперечину, вилетів у поле, а Підківка з легкістю перевів дух.
Перед перервою в рейді побував Костевич. Однак Володя замість завдати прицільного удару, надто довго роздумував над продовженням атаки. Дончани встигли зайняти свої «робочі» місця, а Махарадзе без особливого труда зловив м’яча.
У другому таймі подібний момент втратив з протилежного табору Танчик. Володя не поцілив у рамку.
52-га хв. «Карпати» організували свою атаку. Кравця перевів м’яча на Грися і той, поспішаючи, промахнувся. Після цього карпатці перестали вести свої атакувальні дії з додатком гольові.
На 66-й хвилині Шестаков побіг на безадресну передачу Підківки. Роман розігнався і м’ячем поцілив у олімпійця. Для щастя виявилось достатньо, що м’яч після такого зіткнення викотився за межі поля.
Через дві хвилини Лисенко оформив свій «дубль». Гольову передачу започаткував …Ксьонз, а продовжив Боґданов.
Після цього з сектора «Завжди вірні» понеслося «Петя, Петя не скучай, ти «Карпати» продавай». Таке враження, що опинився на базарі, навіть не на «Шуварі». А ще недавно на цій лінії панувала ідилія.
«Олімпік» грав своє, «Карпати» відстоювались. Це не допустима річ для спортсменів професіоналів. Багатьом байдужим «майстрам» не місце у складі «зелено-білих». Так, хтось помилявся, але падаючи, вставав і рвався у бій. Але цього не трапилось.
Більше того, карпатці настільки бездарно програли, що злякались наблизитись до сектора з вболівальниками. Хоча варто було б це зробити і тренеру, який на післяматчевій конференції чесно сказав, що не підійшов тому, що в його голові вирували всілякі думки, але відповіді на причину поразки так і не отримав… Тож карпатці продовжують свою ходу у темному підвалі турнірної таблиці.
Роман Санжар з підопічними від щастя сіяв і, здавалося, опинився на сьомому небі.