«Карпати» (Львів) – «Шахтар» (Донецьк) 3:2 (1:1). 13 вересня. Львів. 19:00. Стадіон «Україна». Арбітр – Олександр Дердо (Іллічівськ).
«Карпати»: Ільющенков, Балажіц, Костевич, Пашаєв, Бартуловіч (Мартинюк, 86), Голодюк, Пластун, Страшкевич (Елла, 63), Федорчук, Васін, Гладкий (Зеньов, 59). Головний тренер – Олександр Севідов.
«Шахтар»: Каніболоцький, Кобін, Кучер, Ракицький, Ісмаїлі, Степаненко, Гречишкін (Ілсіньо, 55), Дуґлас Коста (Едуардо, 63), Алекс Тейшейра, Тайсон (Фред, 70), Луіс Адріано. Головний тренер – Мірчеа Луческу.
Попередження: Балажіц (52), Федорчук (56), - Кучер (37), Тайсон (44), Едуардо (70).
Голи: Гладкий (8), Бартуловіч (48 п., 59) - Тайсон (23), Ісмаїлі (70).
Нарешті львівські «Карпати» потрапили під футбольні жорна сильних команд. Першим їх екзаменував «Шахтар», який продовжує залишатися тим прапорцем, на який рівняються в Україні усі (!) клуби. Прикро, що трибуни стадіону не були …затоплені глядацьких морем. Невже львів’янам байдужа доля клубу, який носить назву «Карпати»?
Розумію, що небагато зараз уболівальників, котрі сліпо вірили у перемогу свого клубу, але, на мою думку, у такі моменти треба бути з командою, яка попри гармидер розкручений клубним керівництвом повинна залишатися улюбленою.
Забудемо про невтішне, а сконцентруємось на позитиві, якого на початку гри було значно більше на боці львівської команди, яка з четвертої хвилини повинна була повести у рахунку. Гладкий видав на Васіна хорошу передачу. Денис не зовсім вдало завдав удару, бо м’яч навісом пролетів і опинився у руках воротаря Каніболоцького.
Гірники зрозуміли, що такі «подарунки» карпатцям у карному майданчику можуть принести неприємність. Зрозуміли, то зрозуміли, але із завданням не впорались.
На восьмій хвилині «Україна» здригнулася від радості вболівальників. Олександр Гладкий, скористався з помилок захисників «Шахтаря», вибіг один проти воротаря, завдав результативного удару. «Карпати» у матчі з «Шахтарем» вийшли вперед!
Незважаючи на перевагу в рахунку було видно, що донецьких футболістів цей момент не зламає. Навпаки він додав їм прискорення. Луческу жодної хвилини не зупинявся в окриках, особливо на адресу Кобіна. Сподіваюсь, що львів’яни ще не забули, як Василь грав за «Карпати». Проте в Донецьку йому непросто вписатися в ансамбль румунського тренера.
Своєю грою про себе нагадав бразилець Тайсон. На щастя, для «Карпат» і Ільющенкова м’яч пролетів повз ворота. А Гречишкін, отримавши хороший пас від Алекса Тейшейри потурбував воротаря і …стійку. Ох і закрутилась карусель поблизу львівських воріт.
Та перебудувавши гру до переду рушили гравці «Карпат». І на 17-й хв. якби не Кобін, який ціною великих зусиль зумів винести м’яча з лінії воріт. Василь, можливо стане героєм нинішнього матчу.
Відзначився Кобін і «відзначився» Тайсон. Бразилець, який не проти …купити український паспорт завдав ювелірного удару зі штрафного. М’яч дугою обігнув «стінку», змусив до польоту Ільющенкова, а сам шмигнув у правий верхній кут. 1:1 - нічия.
Помилка Костевича, ледь не коштувала «Карпатам» втрати гола. Коста …виручив, бо його удар не був влучним.
Наприкінці тайму Страшкевич порушив правила, Ракицький виконав штрафний удар і м’яч полетів над поперечиною. Перерва…
Другий тайм розпочався із дрібного непорозуміння. Страшкевич, вибігаючи на м’яч, зітнувся з Каніболоцьким. Обидва гравці опинились на траві. Суддя довго вагався, як йому поступити у цій непростій ситуації. І врешті його рішення: жовта картка воротареві і пенальті. Хоча в таких моментах показують червону картку. Але нехай там. Бартуловіч тим не переймався. Младен поставив м’яч на «точку» і розвів його з воротарем по різних кутах. «Карпати», неймовірно, але вийшли вперед!
Та клопіт для гірників на цьому не закінчився. На 59-й хв. Бартуловіч з відстані сорока (!) метрів виконав штрафний удар, повз м’яча пролетіли Страшкевич, Федорчук і Каніболоцький. А шкіряна куля спокійно приземлилась у сітці воріт – 3:1. Оце вам, друзі назріває сенсація!
Однак, «Шахтар» має свою ціну і на дрібниці не розмінюється (хоча й поміняв кількох футболістів і вирівняв гру.
Це посприяло, що у масованій атаці м’яч відскочив до Ісмаїлі, який …розстріляв воротаря «Карпат» гарматним ударом і скоротив відставання.
Після цього занервував Севідов, який уже не знав, який слів вживати, аби його хлопці вистояли перед грізним суперником. Не перебирав у лексиконі й Луческу, а сама гра набирала все вищих обертів.
Ніхто б не сказав, що ці команди розділяє така турнірна відстань. Але є, що є. Треба довести гру до переможного.
Ільющенков також впіймав кураж і відбивав (від Едуардо), а іноді й ловив усі м’ячі.
Хвилин за 10 до фінального свистка Бартуловіч підібрав м’яча у Кучера в центрі поля, зробив лівим краєм затяжний рейд, але його удар виявився невлучним. М’яч полетів над воротами.
Жаль мені тих, хто проігнорував похід на стадіон. І більше нічого. Бо концерт вдався, а майстри показали гру світового рівня, яким ще довго можна буде аплодувати. А Львів для Луческу перетворюється в місто жахів.
Ільющенков – ГЕРОЙ!, «Карпати» - молодці!
Можливо слова сказані Севідовим «Українському футболу» «Краще тимчасові невдачі, ніж тимчасовий успіх» стануть пророчими?