19-й тур. 08.04.2017, 11:30. «Локомотив», Рава-Руська. 90 глядачів.
Перемінна хмарність. +7°С
Арбітр – Максим Поліщук (Кривий Ріг).
Асистенти арбітра: Богдан Морозюк (Івано-Франківськ), Руслан Кобялко (Вінниця).
Четвертий арбітр – Олександр Шандор (Львів).
Спостерігач арбітражу – Олександр Циганков (Тернопіль).
«КАРПАТИ» U-19: Ющишин, Сільченко, Максимець, Веремієнко, Дерман, Діма, Малашевський (Рибачук, 87), Валенко (Шарабура, 67), Микитин (Клим, 89), Кос (Пецків, 83), Ременюк.
Запасні: Задерейко, Білий, Пиріг.
Старший тренер – Роман Толочко.
«ЗОРЯ» U-19: Колесов, Решетов, Матвєєнко, Корсунов (Кодря, 90), Сафіханов, Загоруйко, Вовченко, Бриженко, Плечій, Борисенко, Левенець.
Запасний – Хмеловський.
Старший тренер – Дмитро Кара-Мустафа.
Голи: Ременюк, 44, 48, Кос, 66 – Бриженко, 50 (пен.), Левенець, 90.
Попередження: Ременюк, 83 – Корсунов, 38, Решетов, 54.
Юніорські команди «Карпат» і «Зорі» до другого в сезоні очного протистояння підійшли з однаковими показниками: у 18-ти зіграних матчах набрали по 24 очки і розмістилися на самому екваторі турнірної таблиці. Завдяки кращій різниці забитих і пропущених м’ячів («+2» проти «–4») трохи вище, на сьомій позиції йшли «зелено-білі леви», а одразу за ними, восьмими – «чорно-білі коти». Тож сьогоднішня гра була з розряду тих, які називають «битва за шість очок». Одразу скажемо, що побачене на всі сто відсотків відповідало вивісці. Як і в першому колі (гра завершилася бойовою нічиєю – 3:3), глядачі стали свідками безкомпромісної боротьби з великою кількістю забитих м’ячів.
Перша половина зустрічі пройшла за помітної переваги карпатівців. Підопічні Романа Толочка і Олега Гараса одразу перейшли на половину поля суперника і дали зрозуміти, що своє щастя шукатимуть виключно поблизу воріт гостей. І вже на 5-й хвилині «зелено-білі» були дуже близькими до того, щоб в дебюті гри забити такий жаданий швидкий гол. Центральний захисник Олег Веремієнко, який через перебір «гірчичників» пропускав попередній поєдинок у Києві з «Динамо», своєчасно підключився до атаки і з-за меж штрафного майданчика класно пробив по цілі – голкіпер «котів» Микита Колесов (син відомого в минулому воротаря Олега Колесова, який у 1992 році разом зі своїми партнерами по сімферопольській «Таврії» сенсаційно виграв «золото» прем’єрного чемпіонату Незалежної України) нічого не міг зарадити в цьому епізоді, але його підстрахувала поперечина.
Постріл центрбека «левів» став сигналом для його партнерів, які фактично закрили підопічних Дмитра Кара-Мустафи на їхній половині поля. Якби господарі реалізували принаймні половину своїх стовідсоткових моментів, то долю зустрічі було б вирішено ще до свистка на перерву. Однак довший час м’яч вперто не бажав залітати до сітки воріт гостей. Та все ж, коли здавалося, що команди так і підуть на перепочинок «сухими», «Карпати» таки відкрили лік голам у матчі. Лівий вінгер нашої команди Віталій Микитин протягнув м’яча кілька десятків метрів по центру, увійшов у карну зону суперника і пробив по воротах. Однак одразу троє гравців «Зорі» кинулися під його постріл і таки заблокували політ шкіряної сфери. Однак вона відлетіла прямісінько на правого вінгера Андрія Ременюка і той холоднокровно доправив її до сітки. Тож гол у роздягальню дозволив «зелено-білим» піти на перерву, мінімально ведучи в рахунку.
А щойно розпочався другий тайм, як на табло стадіону «Локомотив» у прикордонній Раві-Руській загорілися ще більш милі очам вболівальників «Карпат» цифри – 2:0. І знову гол на свій особистий рахунок записав Андрій Ременюк. Якщо в епізоді з першим голом йому достатньо було фактично закотити бальон до сітки, то тепер він забив м’яч ударом-красенем метрів з 25-ти: змістився зліва до центру і розрядив свою «гармату» без найменших шансів для Микити Колесова.
Та комфортна для господарів перевага у два голи протрималася лише якихось дві хвилини. Пропустивши другий м’яч, «коти» рішуче пішли в контрнаступ і оборонці «левів» на лінії штрафного майданчика негостинно обійшлися з їхнім нападником Михайлом Левенцем. Арбітр зустрічі вказав на точку – вирок арбітра чітко виконав Олексій Бриженко.
Пропущений м’яч не надто вплинув на наступальний характер карпатівців. Вони не зосередилися на обороні власних володінь, аби втримати мінімальну перевагу в рахунку. Навпаки, наші хлопці додали гостроти в атаках і за 16 хвилин після голу суперника відновили свою перевагу у забитих м’ячах до двох. Віталій Микитин з правого крила атаки виконав простріл, який на ближній стійці замкнув Олег Кос.
Рахунок 3:1 на користь команди Романа Толочка і Олега Гараса зберігався майже до самого фінального свистка. Напевне, коли б він не змінився, то саме ці цифри найбільш об’єктивно характеризували б те, що відбувалося на полі упродовж усіх 90 хвилин в гольовому еквіваленті. Але футбол, як відомо, гра непередбачувана. Та й треба віддати належне і гостям, які не мирилися з неприйнятним для себе рахунком до самого фінального свистка. І були за це винагороджені ще одним забитим голом. І знову в епіцентрі подій опинився форвард «Зорі» Михайло Левенець, який справа увірвався в штрафний майданчик і поцілив у дальній нижній кут. Та його гол хоч і додав невеличку ложку дьогтю у бочку з медом львівської команди, але в цілому смак перемоги не зіпсував – 3:2 на користь «зелено-білих левів», які в такий спосіб закріпилися у верхній частині турнірної таблиці.