Після програшу гандбольної «Галичанки» у півфіналі європейського Кубка Виклику головний тренер команди Василь Козар у своєму інтерв’ю заявив: «у команди немає майбутнього, а я більше не можу працювати у цьому місті». Слова тренера навряд чи хто сприйняв серйозно – списали на тренерські амбіції, післяматчеві емоції тощо. Проте на останній тур чемпіонату України, який недавно відбувся в Ужгороді, «Галичанка» приїхала без свого незмінного керманича. Тож чи дійсно Козар покинув Львів і гандбол заразом, чи це тимчасовий тайм-аут?
Ексклюзивно для «Галичини спортивної» ситуацію прокоментував директор громадської організації гандбольного клубу «Галичанка» Віталій Надич - тренер, який багато років працює пліч-о-пліч з корифеєм львівського гандболу.
- Василь Миколайович повернеться. Він зараз на Кіпрі, де проживає його сім’я. Вони з дружиною розлучені, але зберегли хороші стосунки, мають спільну доньку. Наразі цього ніхто не знає, але я, як близький друг, в курсі його справ. Тому з впевненістю скажу: Козар «з гри не вибув», на Кіпр поїхав, щоб підтримати доньку, яка внаслідок погіршення стану здоров’я потрапила до лікарні. Василь Миколайович у відпустці і з 1 червня вже приступить до роботи.
У близьких колах перед від’їздом він сказав, що зробив усе можливе - повигравав важкі ігри, з’їздні тури чемпіонату України у суперлізі, а нам довіряє зробити останній крок - перемогти у заключному турі. Ми порадилися, що йому треба їхати і зарадити рідним, бо здоров’я доньки це святе.
Щодо заяви «у команди немає майбутнього», скажу - майбутнє є! Але яке? Василь Миколайович розуміє: зробити «Галичанку» суперклубом навряд чи вдасться. Бо ті люди, які біля «Галичанки», хоч і допомагають, як можуть, але щоб грати на європейському рівні, потрібно у стократ більше коштів. Та й вік гравчинь має значення. У європейських клубах грають жінки, а у «Галичанці» в основному 19-річні дівчата. Лише Ірині Стельмах 22 роки, але один в полі хіба воїн. Дайте команді ще підрости – 2-3 роки, і ми таки проб’ємося до фіналу Єврокубку.
- Після програшу «Галичанки» у домашньому матчі півфіналу Єврокубка Василь Козар мовчки покинув залу, не сказавши ні слова «галичанкам». Чи спілкувався він з дівчатами після цього?
- Він був дуже засмучений, бо знав, що весь Львів чекав на перемогу! Навіть ображений, адже багато вклав у цю команду. Знаєте, коли перемога, то хвалять команду, а коли поразка – звинувачують тренера. Тоді насамперед програв Козар. Певно не хотів згарячу наговорити дівчатам, але звісно потім поспілкувався з командою, зробили аналізи по всіх етапах гри. Дівчата дуже його люблять і з нетерпінням очікують повернення!