Грузинський хавбек сербам не забивав, проте взяв участь у кожному з голів. Спершу він заробив пенальті для Сашка Гладкого, а потім не пошкодував м’яча для Ігоря Худоб’яка, який і зрівняв рахунок.
– Пенальті був чистим. Я першим заволодів м’ячем, а суперник ззаду мене підштовхнув. Усе справедливо.
– У грі з «Марібором» ти також заробив пенальті і сам його виконував. Правда, у ворота не влучив.
– Цього разу я вже не хотів бити. Не знаю, чому тоді не забив. Впевненість кудись зникла. Тренер сказав, щоб бив хтось інший. Я не заперечував.
– А раніше ти пенальті виконував?
– Так, постійно. І все було добре...
– Що загалом про гру скажеш?
– Серби дуже агресивно грали, ніби це не товариський матч, а якийсь надзвичайно відповідальний поєдинок. Але добре все ж, що ми не здалися і змогли відігратися.
– Ти міг і сам забити, але віддав м’яча Худоб’яку...
– Справа в тому, що Ігор був в такому положенні, звідки б він точно забив. А я розцінив свої шанси як 50 на 50. Все ж там і воротар виходив на мене. Тому я і віддав йому.
– Таке, чесно кажучи, не часто побачиш. Переважно гравці самі б’ють.
– Для мене гол і гольова передача тотожні поняття. Гол, звісно, трішки краще, але якщо партнер знаходиться у вигіднішій позиції, треба віддавати, не можна шкодувати м’яча.