Лідер збірної Азербайджану, львів’янка Марія Стаднік (48 кг) перемогою відзначила свій виступ у фіналі Золотого Гран-Прі в Баку. Вигравши у вирішальній зустрічі у ще однієї львів’янки, яка виступає за Україну, Олександри Когут, спортсменка показала, що продовжує нарощувати форму напередодні чемпіонату світу в Стамбулі. Про фактор рідних стін, свої поточні кондиції і плани на другу половину року М. Стадник розповіла в інтерв'ю azerisport.com.
- Маріє, з перемогою вас! Як би ви оцінили свою форму, виходячи не тільки з результату, але і якості боротьби на Гран-Прі?
- Якщо судити по фінальній зустрічі з Олександрою Когут, то мені ще потрібно працювати над собою. До того ж морально було важко, адже в рідних стінах всі чекають від тебе тільки перемоги. Так що було важко не фізично, а психологічно, адже програвати не можна було. І все це наклало відбиток на мою боротьбу, адже я люблю боротися вільно, в своє задоволення. А коли відчуваєш ще додаткову відповідальність, то повною мірою не можеш насолодитися виходом на килим. В результаті і боротьба виходить трохи інша.
- Тобто кожен турнір у Баку для вас перетворюється на непросте випробування?
- Зазвичай кажуть, що вдома і стіни допомагають, але в моєму випадку все рівно навпаки. Ця відповідальність тисне, я відчуваю, що не можу нікого підвести, адже люди в мене вірять. І, звичайно ж, хочеться зробити приємність уболівальникам, щоб вони раділи. З іншого боку, в таких ситуаціях видно якісь недоліки, бачиш помилки, які необхідно виправляти перед чемпіонатом світу.
- Але зате вашим успіхам радіють усі - і команда, і національна Федерація і сім'я...
- Це точно. Особливо якщо враховувати, що після народження дитини я досить швидко відновилася, входжу у форму, що не може не радувати представників Федерації. Ну і чоловік, звісно задоволений і малюк. Хоча він ще нічого не розуміє, але приїжджаючи додому я вішаю медаль йому на шию, і він починає її розглядати, гризе із задоволеним виглядом.
- На що будете робити акцент у заключній стадії підготовки до чемпіонату світу?
- Я трохи функціонально відстаю. Я пройшла два збори і, напевно, в ході третього дала про себе знати невелика втома. Можливо, треба було відпочити, як радили тренери. Але мені здавалося, що я і так багато відпочивала від килима, враховуючи народження дитини, і хотілося надолужити згаяне. Але тепер візьму невеликий перепочинок, прийду в себе, а потім буду покращувати свої функціональні якості. Тим більше що в мене боротьба технічна, швидка, я звикла до такого стилю, а зараз бачу, що є моменти, які потребують поліпшення. У будь-якому випадку, час ще є.
- До того ж, ставши за останні роки триразовою чемпіонкою Європи, ви напевно не проти виграти світову першість вдруге в кар'єрі?
- Дуже хочу. Я навіть перед фінальною сутичкою на Гран-Прі думала, що треба виграти спочатку бакинський турнір, а потім мундіаль, щоб претендувати на звання кращого борця року за версією Міжнародної Федерації (FILA). У 2009 році я була близька до того, щоб виграти цей титул, але тоді мене випередила японка Міо Нішімакі (63 кг), яка виграла чемпіонат світу і Азії, а також Золотий Гран-Прі. Я ж у 2009-му перемогла на ЧЄ, ЧМ, але стала третьою на Гран-Прі. Цього року у мене є золоті медалі чемпіонату Європи та Гран-Прі, тепер залишилося виграти мундіаль, щоб стати кращим борцем планети.