"Галичина спортивна" розпочинає новий проект, який назвемо "машиною часу". Завдання його скромне: хочемо нагадати пам`ятні матчі львівських "Карпат" проти кожного із суперників у Прем`єр-лізі (звичайно, окрім "Олімпіка"). Будемо пригадувати не таке вже й далеке минуле, - воно ж бо має сильний зв`язок із теперішнім та прийдешнім. Розпочинаємо з "Іллічівця", який приїде до нас в неділю. Отже, три матчі, які варто згадати...
10 вересня 2006 року. "Іллічівець" - "Карпати" 1:2
6 тур сезону 2006/07. Стадіон "Іллічівець". 9 500 глядачів.
Голи: Шмаков (73, авт.) - Батіста (12, 41)
Сезон 2006/07 був для "Карпат" першим у Вищій лізі після вильоту звідти у 2004 році. Стартувала команда досить непогано, хоч і зазнала в другому турі розгрому від "Кривбасу" (0:3). Після п`яти матчів львів`яни посідали дев`яте місце. "Іллічівець" був шостим, хоча й мав усього на очко більше.
Матч припав на День міста, тому в Маріуполі був піднесений настрій. Цікаво, що одночасно з матчем на іншому стадіоні міста тривав святковий концерт з Тіною Кароль та Олегом Газмановим. Проте на футбол прийшло досить багато люду. Всі чекали на перемогу над вчорашніми представниками Першої ліги. Дарма, що гру пропускав один з лідерів команди Цихмейструк. Старт був за господарями, які двічі небезпечно пробивали, але обидва рази захист гостей блокував удари. І зовсім недовго було до першого голу. Проте забили якраз "Карпати". На 12-й хвилині Пшеничних віддав передачу на Батісту і той влучив у дев`ятку воріт Шуховцева. Після того переважав знову "Іллічівець". Але щось не клеїлось у цієї команди. Ні ударів до 37-ї хвилини, ні якості передач... А щодо 37-ї хвилини, то тоді Тлумак парирував штрафний удар Конюшенка. А потім був другий гол. День міста пішов геть погано - то знову забили "Карпати". Невтомний Батіста замкнув подачу з кутового. На перерву команди пішли під свист трибун.
В другому таймі "Іллічівцю" не вдавалось переламати хід поєдинку. М`яч неспішно котився між ногами гравців, бо переважно то були негострі передачі. Міні-перелом трапився, коли на поле вийшли Бабич і Левіга. Вони били непогано, але неточно. Але ж на свято мало хоч якось поталанити господарям, чи не так? Так от, єдиний гол у ворота "Карпат" красиво забив Шмаков. Він переривав передачу і з далекої відстані переграв партнера Тлумака, який був справді безсилим. Шмакова замінили негайно. Бабич і Левіга ще по разу вдарили, але другого голу не було. Чомусь пригадується, я після перегляду того матчу радів першій виїзній перемозі в сезоні, але сумував, що не трапилось "сухої" перемоги у два м`ячі. Такий от максималізм. Після тої гри "Карпати" провели хороший сезон і стали восьмими.
7 березня 2009 року. "Іллічівець" - "Карпати" 1:5
19 тур сезону 2008/09. Стадіон "Іллічівець".
Голи: Кривошеєнко (23, пен.) - Кузнецов (26, 44, 80), Кобін (41), Голодюк (87).
Після того, як "Карпати" розгромили "Чорноморець" 3:0, якось не вірилось, що щось схоже може бути й у наступній грі. Але всіх скептиків змусили тихо сісти на свої місця і змовкнути.
"Іллічівець" тоді боровся за життя в еліті, йому очки були потрібніші. Власне, підопічні Іллі Близнюка й відкрили рахунок. З сумнівного, щоправда, пенальті. І після того почалося зовсім не те, що потрібно команді для невильоту. Гості виявились занадто сильними. Кузнецов зрівняв, а екс-"карпатівець" Кирильчик заробив другу для себе жовту картку. За ослаблених господарів гості взялись по повній програмі. Кобін та Кузнецов ще до перерви забили по голу кожен.
У другому таймі глядачів на трибунах поменшало. "Карпати" тиснули, переважали та забивали. Спочатку Кузнецов метрів з дванадцяти головою "розстріляв" Шуховцева, а потім ще зовсім молодий і не такий відомий Голодюк в падінні (знову ж таки головою) поставив крапку у цьому побитті. Наша команда була героями міста. Після тої гри "Карпати" вийшли на сьоме місце. Хто б міг подумати, що в останньому турі того сезону трибуни "України" будуть проти "Карпат" і закинуть їм виліт "Львова", який просто не витримав рівня Прем`єр-ліги.
21 липня 2012 року. "Карпати" - "Іллічівець" 1:5
2 тур сезону 2012/13. Стадіон "Україна". 4 500 глядачів.
Голи: Ксьонз (40) – Кравченко (12, 15), Федотов (16, 59), Бутко (81).
Тренером "Карпат" був Павло Кучеров. То був його передостанній матч на тренерській лаві "зелено-білих". Справи велись геть зле, але ніхто не вірив, що через три роки після 1:5 в Маріуполі такий "фокус" повториться у Львові.
Початок гри показав, що гості вирішили показати клас. На 16-й хвилині табло "України" показувало 0:3. Ні, то не його звичні вибрики. Просто "Карпати" не змогли дати раду з суперником. Причому двічі вразив наші ворота Кравченко (знову "привітик" від колишнього "карпатівця"). На трибунах було сумно і важко. В повітрі висіло велике напруження, вся негативна енергія наче зібралась в чаші стадіону. Тут і зараз. Не допоміг і Ксьонз зі своїм шедевральним голом (вчасно прибрав кого треба і влучив куди треба). Про другий тайм нема чого й сказати: більшість з нас його й не пригадають, бо все болюче почалось на початку гри. А потім те болюче накопичувалось, накопичувалось...
До чого це я? Чому так сумно завершую? По-перше, слідую за хронологією матчів. По-друге, пригадати хочу Вам, як скрутно було два роки тому. Зараз у нашу команду віриться більше. І "Іллічівець" не той, і "Карпати" не ті. Маріупольці зараз втратили силу-силенну виконавців, а львів`яни стають на ноги з новим тренером, очі якого горять футболом. Йому не байдуже. Нам теж, правда? То гайда в неділю на стадіон! Може на нас чекає ще один видатний матч...