Жіноча збірна України з фехтування на шпагах у складі трьох вихованок львівської школи фехтування: олімпійської чемпіонки Яни Шемякіної, Ксенії Пантелеєвої та Анфіси Почкалової, а також тернополянки Олени Кривицької — в командній першості виборола бронзові медалі чемпіонату світу з фехтування, що відбувся у Москві.
На шляху до світової «бронзи» українські дівчата перемогли суперниць із Казахстану (45-29), Швеції (45-41), Японії (37-36), поступившись у півфіналі другій у світовому рейтингу збірній команді Румунії (27-24). У поєдинку за 3-тє місце національна збірна України виявилася сильнішою за француженок (44-42).
В інтерв’ю тренер національної збірної України Андрій Орліковський прокоментував успіх своїх вихованок.
— Як оціните виступ своїх підопічних на чемпіонаті світу?
— Насамперед, дівчата добре попрацювали над виправленням своїх старих помилок. На чемпіонаті світу ми націлилися на потрапляння у вісімку найкращих команд. Це завдання мінімум, коли ж подолали цей бар’єр, спробували поборотися за медалі. Перед Олімпіадою в Лондоні ми потрапили на чемпіонаті світу у вісімку найкращих і далі виборювали путівку на Ігри на етапах Кубка світу. Зараз перевиконали план. Уперше за останні 17 років ми здобули медаль у командному турнірі чемпіонату світу. Це великий успіх наших дівчат. Триває відбір на Олімпіаду, і кожен такий успіх наближує нас до Ігор у Бразилії.
— У півфіналі була рівна боротьба з командою Румунії. Чого забракло для перемоги у цій грі?
— Збірна Румунії — дуже сильна команда. Нещодавно її склад поповнили хорошою фехтувальницею Сімоною Поп. Лідером збірної Румунії є Ана Марія Бранза — вона провідна фехтувальниця світу. Ці дівчата знають як і вміють фехтувати. Ми втретє наступаємо на ті ж граблі: фехтуємо укол в укол, а кінцівку програємо. За рахунку 20:20 пріоритет випав румункам. У нас на доріжку вийшла Яна Шемякіна, якій довелося атакувати, що не є притаманним для неї. Тим паче, що Яна відразу отримала укол і для перемоги їй довелося відігрувати вже два уколи. Цього не вдалося. Потім дівчата заспокоїлися, ми сіли, порадилися, кого виставляти на матч за третє місце, обговорили тактику. Вирішили замість Анфіси Почкалової поставити Ксенію Пантелеєву. І ця ротація спрацювала. Пантелеєва чудово впоралася зі своїм завданням.
— А як оціните виступ наших дівчат в індивідуальному турнірі?
— Завжди казав їм, що на Ігри простіше потрапити в командних змаганнях. Там більше шансів, аніж в особистому турнірі. В індивідуальних змаганнях може потрапити на Олімпіаду лише один спортсмен від країни, максимум два. А в командному — всі четверо. На чемпіонаті Європи нам трохи не вистачило. За потрапляння в четвірку ми програли команді Румунії. Якби дістався інший суперник, ми могли б на Європі краще виступити. Добре налаштувалися на чемпіонат світу і показали хороший результат. Зараз закінчився сезон, дівчата відпочиватимуть. Через два місяці знову приступимо до роботи, готуватися до другого етапу Кубка світу в Італії.
Стосовно ж результатів індивідуального турніру чемпіонату світу, то Шемякіна програла матч за місце у вісімці найкращих і в підсумку фінішувала 10-ю. Пантелеєва, яка на вісім років молодша за Яну, також програла поєдинок за місце у вісімці. Поступилася лише одним уколом дівчинці, яка фінішувала третьою. Їй трохи не вистачило досвіду.
— Деякі вболівальники обурилися через те, що поки триває війна на Донбасі, українські спортсмени їдуть у Москву на змагання…
— Це був не просто турнір, а чемпіонат світу. Вважаю, що на таких великих змаганнях ми повинні фехтувати і робити все для того, аби наш прапор піднімався якомога частіше. Це покаже усьому світу, що ми є, що ми сильні. А взагалі, це наша сутність, наша праця, і мусимо показувати, що ми сильні. Ось львівська шахістка Марія Музичук перемогла в Росії на чемпіонаті світу.
— Як вам атмосфера на чемпіонаті світу?
— Кожна країна, яка проводить чемпіонат світу, хоче, аби її фехтувальники перемогли. Це повсюди. Але на доріжці хто краще підготувався, хто сильніший духом, той і переможе.
— Від уболівальників не чули якихось образливих вигуків?
— Ні-ні. Зрозуміло, що вони підтримують своїх спортсменів. Ми ж теж підтримуємо своїх. Після своїх змагань ішли на трибуни з прапором України і підтримували наших колег по збірній. І ніхто не казав нам сховати прапор.
— З колегами по збірній Росії спілкуєтеся, не зіпсувалися стосунки через війну за Донбас?
— Зараз триває олімпійський відбір, усіх хочуть потрапити на Ігри. Це спорт — хто сильніший, той і кваліфікується. Чоловіча, як і жіноча, збірна Росії невдало виступили на чемпіонатах Європи та світу. У них менше шансів потрапити на Олімпіаду, ніж у нас. А так, ми спілкуємося з російськими колегами. Зараз дуже багато наставників мігрують із країни в країну, шукають кращі умови. Наприклад, український тренер, який два роки очолював нашу збірну, тепер працює з командою Японії. Ми зустрічалися з його підопічними на чемпіонаті світу. Яна Шемякіна в останньому поєдинку, програючи п’ять уколів, зуміла вирвати перемогу.