26-й тур. 19.04.2010, 19:00. «Славутич-Арена», Запоріжжя.
5 600 глядачів. Сонячно +18С.
Судді: Ігор Іщенко (Київ), Андрій Береговий (Донецьк), Володимир Володін (Херсон).
Делегат ФФУ: Петро Скрильник (Кременчук).
«Металург» З: Коваль, Опанасенко, Тейку, Невмивака, Польовий, Степаненко, Тцігарєв, Аржанов (Вернидуб, 20), Каськов, Цигирлаш (Пісоцький, 87), Алозі.
Запасні: Безотосний, Сидорчук, Нестеров, Задоя, Воробєй.
Головний тренер – Роман Григорчук.
«Карпати»: Тлумак, Ґодвін, Худоб’як, Голодюк (Ґурулі, 63), Кополовець (Ткачук, 80), Кожанов, Ощипко, Зеньов (Петрівський, 70), Мілошевіч, Тубіч, Федецький.
Запасні: Піцан, Фурта, Габовда, Є. Тарасенко.
Головний тренер – Олег Кононов.
Гол: Ощипко, 15 (пен.).
Попередження: Федецький, 29.
Вилучення: Тейку, 14 – Федецький, 69 (друга жовта).
Через відсутність Батісти, як і очікувалося, зі старту вийшов Зеньов. Оцінювати його гру буде тренер, ми ж скажемо, що від Сергія чекаємо більше. Так, він гарно відкривається, має добру швидкість, але пора вже щось нарешті робити з реалізацією своїх моментів. Як то кажуть, футбол – гра командна: створюють усі разом, а псує хтось один. Вішати усіх собак на Зеньова не варто, такі казуси бувають з кожним (те ж можна сказати і про Батісту чи Гурулі), але у його діях простежується не надто приємна послідовність. У найвідповідальніший момент щось підводить естонця, заважає йому прийняти правильне рішення і вирішити долю епізоду на свою користь. Молодість наразі переважає майстерність. Але ми не маємо підстав не довіряти Олегу Кононову, який вкотре переконує, що в цього гравця велике майбутнє.
Інша зміна порівняно з минулим матчем – поява у старті Олега Голодюка. Видно, що це наразі не той Голодюк, який був лідером команди на старті сезону, але не все так погано. Олег дуже багато працював на атаку, заробив кілька штрафних, віддавав чудесні паси. Словом, ще зовсім трошки - і карпатівський півзахист стане справжнім тараном. Хоча, чому трошки? У першій половині гри «Карпати» просто рознесли свого суперника…
Тайм перший: комфорт і задоволення
Перший тайм «Карпати» провели на одному диханні. Потужними і масованими атаками вони постійно змушували господарів помилятися під час передач і багато фолити. Та це не заважало «Карпатам» постійно створювати нові і нові загрози. Хоча, після активного старту гостей, «Металург» спробував перехопити ініціативу і навіть певний час провів біля воріт Тлумака. Після обрізки Голодюка у центрі поля м’яч отримав Опанасенко і цілив у кут воріт, але голкіпер «зелено-білих» виручив. Потім запоріжці подали кілька кутових і під тиском «Карпат» відійшли назад. А за кілька хвилин пропустили.
Вина лежить на Максимові Ковалю – молодому запорізькому даруванні. Голодюк трохи полякав кіпера, який володів м’ячем. І замість того, аби винести круглого в поле, Коваль недолуго віддав його першому ближньому. Але у ту ж мить Михайло Кополовець накинувся на захисника, обіграв його, потім самого Коваля і пробивав вже у порожні ворота. Якимось дивом м’яча зумів відбити Адольф Тейку, який опинився сам один перед трійкою карпатівського нападу. Відбив від як міг – м’яч ліг точно на ногу Зеньову і естонець щосили пробив – Тейку і тут відбив, але зробив це обома руками. А це означає червону картку для оборонця і пенальті для кіпера. Ігор Ощипко майстерно розправився з юним воротарем, який взяв вже не один пенальті в цьому чемпіонаті. 0:1 – і «Карпати» понеслися вперед.
За таких атак інколи в гру доводилося вступати і Тлумаку, який добре грав і на підборі, і на виходах. Та й оборона в цілому виглядала досить надійно. Чого аж ніяк не скажеш про захист «Металурга». За кілька хвилин до свистка на перерву Михайло Кополовець подав кутовий і Ощипко опинився абсолютно один в оточенні купи гравців у білій формі. Ігор високо вистрибнув, склався і пробив головою – перекладина! Ощипко не виключився з боротьби і добив м’яча – цього разу Коваль вже практично стоячи на колінах зміг рукою дістати круглого.
Кілька разів до м’яча смачно прикладався Артем Федецький. Універсал двічі бив метрів з 30-и. Удари були непогані, але до реальної загрози воріт не доходило. Михайло Кополовець на правах форварда возив оборону господарів. Причому обходив він їх, даруйте за сленг, «пачками». Після одного з таких сольних проходів Міша не поскупився і точною передачею знайшов Зеньова. На жаль, м’яч влучив йому в руку і розкішний момент було втрачено.
А вже перед самим свистком на перерву Зеньов змарнував ще кращу нагоду. Олег Голодюк надурив захисників і шикарною передачею розрізав геть усі ланки суперника. Зеньов опинився перед Ковалем – залишалося лише пробити повз нього. Але приціл в естонського форварда останнім часом збитий – він пробив точно у воротаря. Неймовірно прикро втрачати такі моменти. І розплата за таке марнотратство могла наступити вже у другому таймі.
Тайм другий: нерви і хвилювання
Перерва відверто не пішла на користь «Карпатам». Роман Григорчук провів зі своєю командою виховну бесіду і «Металург» почав активніше вступати у відбір м’яча. Окрім того, «Карпати» чомусь втратили свіжість і на другий тайм вийшли не такими бадьорими. Все ж, оборона суперника дозволяла заходити до неї в гості на чай. Таким «непроханим» гостем був Ігор Худоб’як. Він двічі мав хороші нагоди для збільшення рахунку. Правда, у першому епізоді хавбек чи то не розгледів вільного партнера, який от-от був готовий прийняти передачу, чи то просто вирішив сам закінчити те, що почав. Одним словом, вийшло зле – толковий удар не вдався.
А за кілька хвилин вдався – Ігор у своєму стилі пройшов до кута воротарського майданчика і пробив – Коваль на місці. «Карпати» продовжують тримати в напрузі оборону господарів. Але на відміну від тайму першого, тепер виходить не так багато і не так якісно. Багато роботи в Ґодвіна. Опорник встигає і руйнувати, і створювати, і тримати м’яча коли потрібно.
І все б нічого, але трохи перестарався Артем Федецький. Після подачі стандарту він налетів на Коваля, який вже був на землі, і не зміг вчасно зупинитися. Коліна Артема зачепили ніс молодого воротаря. Заюшила кров і після нетривалих роздумів і порад Ігор Іщенко показав Федецькому жовту картку. На жаль, у першому таймі захисник заробив таке ж непотрібне попередження за зрив атаки у центрі поля. Як це не прикро, але довелося йому покинути газон. Мимоволі Артем залишив команду у дуже складній ситуації. По-перше, нівелювалася відчутна територіальна перевага, а по-друге, проти «Динамо» він на поле не вийде. Фантастика якась: у першому колі Федецький теж пропустив матч проти киян. Причина та сама – перебір карток.
Тим часом «Металург» відчув смак крові. Ніс Коваля завів партнерів і вони кинули усі сили на атаку. Могло би бути небезпечно, якби Каськов краще прийняв м’яча після дальної передачі. Удар у нього не вийшов, а можна було б і назад віддати. Ще один напівмомент створив Алозіє. Досить несподівано він спробував пробити через себе, на щастя, просто в руки Тлумаку, який не відходив від нього ні на крок.
Останні хвилини пройшли в суцільних нервах. Футболісти «Карпат», мабуть, мали добру гикавку – Львів несамовито підтримував своїх, але і знаходив час на критику, надто вже хвилювалися карпатівці, щоб не начудити. Забили б ще один гол – був би чистий спокій. А так, Гурулі отримав м’яча у центрі штрафного і з розвороту пробив. Рикошет - і м’яч іде на кутовий.
Роман Григорчук кидає в бій свого останнього козиря. Пісоцький намагався щось створити, але в цей вечір Тубіч і Мілошевіч відіграли дуже спокійно і без помилок. Суддя додав три хвилини, які тягнулися довго і нудно. «Карпати» тримали м’яча у центрі поля, подалі від ніг гравців «Металурга». Усі ще добре пам’ятали, що трапилося в Ужгороді. Цього разу все закінчилося куди краще. Перемога, чергові три очки і черговий крок до мети.
Інформаційний центр ФК «Карпати», www.fckarpaty.lviv.ua