З іменем Богдана Грещака, правого крайнього нападу СКА і «Карпати» середини 60-их – початку 70-их рр. минулого століття, тісно пов’язана історія львівського футболу. Цей спортсмен дивував усіх не тільки реактивною швидкістю, але й акуратністю як на полі так поза його межами.
Індивідуально сильний і настирливий фланговий форвард відзначався високими спринтерськими якостями, націленістю на ворота і своєрідним дриблінгом. А ще володів вмінням різко змінювати напрямок руху, чим «заплутував» ноги багатьом оборонцям. Йому завжди до вподоби був швидкісний футбол, який вимагав від гравця вправності, кмітливості та ювелірного пасу. Грещак виділявся високою культурою гри та індивідуальною технікою, холоднокровністю, сильним і прицільним ударом. Його голи і передачі, часто ставали вирішальними для команди і пам’ятними для глядачів.
У львівському СКА Богдан Грещак був справжнім лідером команди і дослужився до звання майстра спорту та чемпіона УРСР. Не збавив до себе вимог і після переходу в «Карпати». Однак йому не судилося належно відіграти славний кубковий сезон 1969 року. Причиною «простою» стала травма.
Але внесок цього унікального футболіста у кубкову перемогу «Карпат», не зважаючи на незначну кількість часу проведеного на полі, надзвичайно вагомий. Адже це після його, Грещакових, націлених передач м’ячі влітали у ворота впертого «Азовця» і непоступливого «Арарата». До речі, у складі вірменської команди виступало чимало друзів, з якими Богдан грав за всілякі збірні СРСР.
Забивав голи Грещак у футболках з написом СССР і у розіграші Кубка володарів кубків. Богдан Михайлович досі з гіркотою згадує про візит футболістів «Стяуа» до Львова. - «Перед гостями з Румунії наші чиновники повідчиняли всі двері складів, де кожен міг брати стільки, скільки зміг винести. А коли ми відправились до Бухареста, то такої уваги до себе не відчули. Це, мабуть, єдиний випадок, коли за кордоном до нас поставились із неповагою. Після матчу завели у якусь «ригаловку», зсунули два столи і поставили їсти якусь бурду. Зате я свій м’яч «поклав» у їхні ворота у вишуканому стилі. Так би мовити, на пам'ять».
Майстерність Богдана Грещака визнавали й фахівці Федерації футболу СРСР та УРСР свідченням цьому обрання його до грона 33 кращих футболістів у 1970 і 1971 рр. Володів він і титулом кращого футболіста Львівщини у 1971 р. Разом із цим Грещаку належить і невтішне досягнення. У неповних 30 років він був змушений передчасно, завершити клубну кар’єру в «Карпатах». Причиною тому стала не травма, а зухвалість тренера Бубукіна і чиновників з міського спорткомітету, яким не подобалась прямолінійність і правда футболіста…
Після завершення чинної кар’єри Богдан Михайлович працював у тренерському штабі «зелено-білих» та ФК «Тернопіль–2». Чимало своїх славних літ присвятив львівському дитячому футболу. Виховав нам чемпіона Європи і світу Юрія Мокрицького. Не залишається осторонь улюбленої гри пан Грещак і нині у свої – 67. З успіхом трудиться в ЛДЮСШ–4.
Колектив Всеукраїнської газети «Спортивка» поздоровляє Богдана Грещака із Днем народження!
Богдане Михайловичу, ми вдячні Вам за Ваш внесок в історію львівського футболу. Зичимо Вам міцного здоров’я. Нехай Вас оминають болі й тривоги, а життєва радість продовжує надихати на краще.
Інтерв'ю з Богданом Грещаком напередодні 67-ліття тут