По завершенні матчу у Запоріжжі, вінгер «Карпат» Михайло Кополовець поділився своїми враженнями від гри та відповів на запитання кореспондентів Інформаційного центру клубу та ЗІКу.
– Михайле, ти був єдиним на полі, хто носить це ім’я, у грі, яка відбулася в День Святого Михаїла.
– Якщо відверто, то я не думав, що сьогодні вийду на поле та ще й у стартовому складі. Адже у мене є серйозні проблеми із здоров’ям, але про них зараз не маю бажання говорити. Однак не дуже добре себе почував Кожанов, у нього проблеми зі спиною. Тому довелося грати мені. Хоча і Денисові також прийшлося вийти на поле, бо отримав травму Ткачук. Взагалі, у нас зараз кожен гравець на вагу золота майже в прямому розумінні цього слова. Тому багатьом доводиться грати через біль.
– Але тобі в День Святого Михаїла, напевне, хотілося зіграти?
– Звичайно, що хотілося. Грати хочеться завжди. Інша справа, що не завжди здоров’я дозволяє це робити. А мені сьогодні хотілося не просто зіграти корисно для команди, а й бути чи не найкращим. Все ж не так часто випадає виходити на поле на свій день іменин чи уродин. Тому мені дуже приємно, що тренери довірили мені місце у основному складі на мій празник.
– І як оцінюєш свою гру?
– Я намагався бути активним і корисним. Давати оцінку не буду, бо перше треба спокійно передевитися відео і все проаналізувати. А зараз щось конкретно сказати важко. Але й так зрозуміло, що це був наш не найкращий матч. Фактично за всю гру ми створили тільки один гольовий момент, а для перемоги це надто мало. Адже, щоб вигравати, потрібно забивати голи. А щоб забивати, треба мати якомога більше моментів. У нас же не стовідсоткова реалізація.
– Чому так важко давалася гра в передній лінії?
– Складне питання, будемо всією командою розбирати гру. Напевне, десь вже ми трохи замучені. Це ж вже кінець осені, а ми весь час граємо майже без перерви. Можливо, до нинішнього матчу ми мали б відновитися нормально, адже серед тижня не грали. Втім, ігор так багато, що вже накопичилася втома і навіть тижня не достатньо на відновлення. Ви ж самі бачили, що свіжості у нашій грі не було.
– Спостерігаючи за грою, складалося враження, що газон не зовсім хороший. Зокрема, було дуже багато падінь у гравців обох команд.
– На початку воно було тверде. Потім пройшов дощик і воно розмякло й стало ніби нормальним. Але на поверхні газону воно було слизьке – ніби плівкою льоду покрилося. Тому грати на ньому було не дуже просто.
– Що скажеш про «Металург» – відчувалося, що граєте з аутсайдером?
– Команда у них не погана. Я не так багато бачив їхніх ігор, але сьогодні вони билися так, немов це їхній останній матч у житті. Хоча їх не важко зрозуміти – для них зараз кожен поєдинок вирішальний. Що ж до їхньої гри, то їм бракує «свіжої крові». Так, по іменам у них хороша команда. Але бракує свіжої думки, немає зіграності. От подивіться, до них прийшло двоє нових виконавців, Фабіо і Жуніор, і одразу гра ожила. Думаю, якщо вони знайдуть ще двох – трьох кваліфікованих новачків, то шанси грати й надалі у Прем’єр-лізі у них будуть.
– Олег Кононов на післяматчевій прес-конференції сказав, що завдання мінімум – зіграти внічию – «карпати» виконали.
– Так, очко ми взяли і дійсно виконали завдання мінімум. Але це настрій не піднімає. Адже перед нами стоїть завдання щонайменше бути у п’ятірці. А сьомі чи восьмі місця – це не для «Карпат». Ми хочемо постійно грати у єврокубках. А для цього треба вигравати, бо на нічиїх до Європи не заїдеш.
– То рахунок по грі чи ні?
– Коли врахувати, як ми грали і вони, то так. Адже гра була рівною. В таких матчах грають до одного голу – хто забиває, той виграє. Сьогодні це не вдалося зробити нікому. Тож 0:0 є справедливим результатом. А для нас по тій грі, що ми показали, очко – не найгірший варіант.