Гравець збірної України та мінської «Сталіци» Микола Грицина розповів про турнір в Ірані та гру проти одноклубників, які виступали за збірну Білорусі.
– Миколо, як гралося проти гравців свого клубу?
– Так само як і проти інших команд. На полі немає друзів! І мені особисто було трохи легше грати, оскільки за рік я вже вивчив багато навичок гравців у чемпіонаті Білорусі.
– Що було важливіше: перемогти будь-якою ціною чи не завдати травму партнерові по клубу?
– Щодо травм, то я завжди намагаюся грати у межах правил, ми повинні поважати один одного, боротьба за кожен м'яч, за позицію – без неї ніяк, але надмірна грубість і усвідомлені порушення правил з ризиком нанесення травми неприйнятно! Завдання стояло награти взаємозв'язки, спробувати деякі напрацювання, певні вказівки тренера і як наслідок сказаного вище, – перемога.
– Які розмови були в команді, коли стало відомо, що ви зіграєте по різні боки?
– Якихось особливих розмов і не було. У збірній завжди цікаво, оскільки ти граєш проти інших країн, а в обоймі збірної (20-25 чоловік) завжди найкращі гравці!
– За рахунок чого, у першу чергу, вдалося здобути дві перемоги на турнірі?
– За рахунок непоганого взаємодії гравців, виконання вказівок тренерського штабу, більшої кількості виграних єдиноборств, кращої реалізації моментів і відмінної роботи воротарів.
– Для збірної України цей турнір тренувальний або в ньому необхідно перемогти?
– Я повторюся, завдання здобути перемогу будь-якою ціною немає, але вигравати хочеться завжди.
За матеріалами офіційного сайту МФК «Сталіца»