Микола Жовтюк досить несподівано вийшов у стартовому складі, але своєю роботою довів, що тренер не помилився з цим рішенням. Він неодноразово переривав гострі атаки «Шахтаря», а в кінці першого тайму забив гол. Правда, до кінця матчу Микола не дограв...
– Миколо, ти сподівався на те, що Тренер поставить тебе в основу?
– Не знав точно. Бо награвався і я, і Гаращенков. В останній момент Тренер довірив місце мені. Казав, щоб я не хвилювався, що я маю шанс і він на мене розраховує.
– Багато суперечок викликав твій гол...
– Я підключився на кутовий. Коли пішла подача, то думав, що Каніболоцький перехопить м’яча, але він пролетів повз, а я ледь зреагував і підставив ногу. Я побачив, що м’яч перетнув лінію воріт, тому, звісно ж, почав радіти. А суддя не одразу зреагував, йому, очевидно, підказав помічник за воротами.
– Що скажеш про своє вилучення?
– Я фолив. Адріано біг паралельним курсом, зміщався на фланг. Він зіграв «на прокидці». Я вже бачив м’яча перед собою, але не влучив по ньому.
– Чекав на червону картку?
– Я думав, що відсотків на 80 буде червона. Мабуть, не варто було його чіпати, може партнери підстрахували б. Буде мені наука.
– З суддею не сперечався?
– Не переконаєш його вже, якщо в руках червона картка.
– Звідки додивлявся матч?
– Наверху з роздягальні, разом зі Штілічем.
– Все ж «Карпати» не поступалися «Шахтарю», згоден?
– Так. Вважаю, що ми не тільки на нічию награли, могли і виграти, але знову пропускаємо дитячі голи. Знали, що «Шахтар» забиває багато з флангів. Нам на цьому акцентували увагу тренери. Отакі передачі, як від Шевчука, дуже важко дістати. Будемо старатися надалі...