Якщо кілька десятків років говорилося, що Львів розбудовується, то тепер сміливо можна казати: місто Лева забудовують насильно специ від будівельного бізнесу.
Це стосується не тільки доморощених братків, але всіляких «консулів» і їм подібним будівничим світлого майбутнього. Це вони, в гонитві за прибутками, у стилі «таваріщей» з літ 40-50-х невпинно шниряють вулицями нашого міста, з надією знайти поживу у вигляді вільної земельної ділянки. До речі, ті нишпорки правдами і не правдами приватизують кожен вільний клаптик землі. Навіть Личаківський цвинтар перетворюють з Пантеону пам’яті у приватно-родинні …резиденції. Перед їхньою навалою не вистоюють навіть історичні пам’ятники культури. Цікаво, за яких обставин відбувається їхнє втручання в землю, по якій ми ходимо і куди дивиться на ці безчинства, нами обирана, влада?
Древній Львів давно тріщить по швах від загребущих рук будівничих, які на кожному вільному клаптику землі ставлять все що заманеться і, мабуть, не завжди законно (від малих архітектурних споруд до фешенебельних висоток) та не зважають на культові релігійні споруди.
Виявляється, що на озеленення міста коштів немає, як і на прибирання парків та лісів, які є своєрідними легенями Львова. А на будівництво – будь-ласка і скільки треба.
Нинішній будівельний бізнес в нашому місті найсильніший суперник, який на «одній нозі» перемагає/пожирає менші та більші подвір’я, де ще недавно було чутно дзвони футбольних м’ячів і розбитих …шибок чи просто радісний сміх щасливої дітвори.
Нещодавно проїжджаючи повз стадіон «Кінескоп», я з цікавості змушений був передчасно вийти з автобуса аби «подивитись» за неймовірними подіями дивовижного «футбольного матчу», у якому цілковито ігровою і територіальною перевагою володіли …будівельники. Результат цього протистояння на плакатах засвідчив «Кінескоп» (Львів) – «Авалон Гарден» (Львів) – 0:2.
Саме з таким рахунком завершиться протистояння стадіону «Кінескоп» на користь спритного, але загадкового забудовника із «AVALON GARDEN». Будівельники зводять тут два висотних будинки і всілякий дрібний сучасний непотріб зі скла. Перемога дісталася будівельній фірмі, а зі стадіону не залишиться найменшого знаку. Після того, як місце будівлі освятили священики будівельники у стилі катів-енкаведистів почали бездушно вбивати у, колись футбольне поле, залізобетонні палі, вирили котловани і заливають діри цементним розчином та кладуть цегли…
Як несе навколишня реклама, якою щільно огороджено спортивну арену стадіону «Кінескоп», зазначено: «В «AVALON GARDEN» є все необхідне для комфортного, здорового і безтурботного життя». Можливо так воно і є. Але мене турбує, яким ви, панове, правом вдерлися на територію визначену для спортивної діяльності?
Для необізнаних зазначу, що стадіон «Кінескоп» досі прописаний за адресою Львiв, вул. Порохова,1 і продовжує значитися у довідковій рубриці «Відпочинок, спорт, розваги\Спортивні та оздоровчі заклади».
Кілька років тому один з колишніх президентів ФК «Карпати» і «Сокіл» (Золочів) та депутат Львівської міської ради, буцімто, приватизував цю ділянку землі. Більше того мав намір перепродати її під якийсь «супер-маркет». Та щось не вдалося, а можливо забракло сил/коштів аби перепрофілювати спорт під торгівлю. І справа затихла.
У своїх архівах віднайшов коротеньку розмову Анни Маркевич, дружини відомого львівського футбольного тренера Мирона Маркевича. Пані Аня казала: «Я й сама була спортсменкою – серйозно займалася велоспортом. Стала кандидатом в майстри спорту. Працювала інструктором у львівському спортивному клубі заводу «Кінескоп…».
Саме через нашу байдужість продукція заводу виявилась нікому не потрібною. А фахівці від бізнесу, прикрившись значками та посвідками з національною символікою України, взялися за справи і досягли своєї мети. Але робили вони це, мабуть, не зовсім чесно. Однак у нашому місті досі жодна «прихватизація» не розслідувана таких випадків…
А ще від себе додам, що свого часу на цьому стадіоні тисячі хлопчаків мого покоління з Окружної та Любінської бігали за футбольним м’ячем. На «Кінескопі» свою футбольну кар’єру завершували легендарні постаті львівських «Карпат» - Петро Данильчук і Янош Габовда. Ці гравці 1969 року спільно з партнерами привезли, з тоді ще …дружної Москви, кришталевий кубок СРСР. А за футбольним газоном доглядав один з кращих у цій ділянці фахівців - Василь Іванович Димчевський. Багато чого тут доброго і цікавого відбувалось…
Але мене насторожує, чому місцева громада і чисельні спортивні організації «ковтають» усе те, у що перетворюють ігрові майданчики …вандали-будівельники?
Перехожий, який не захотів назвати свого прізвища, зауваживши, що веду якісь записи у своєму нотесі, загадково запитав мене: «Що і тут забудовують стадіон? Де тепер будемо займатись спортом?». Але на моє питання «А коли тут востаннє були фізкультурники»? Співрозмовник знизав плечима і відповіді не дав.
Була думка взяти коментарі в офіційних осіб, відповідальних за добро львівського спорту/футболу, але хто і що скаже нового? Традиційні розводи руками нікому не цікаві. Адже будинки продовжують ростуть на спортивній землі, як тісто на дріжджах.
Цікаво, а Львівська прокуратура чи якісь люстраційні комітети такі питання, попри святкові настрої, спроможні порушити? Бо, може виявитись, що якась забудова виявиться резонансним злочином, або, не дай Боже, перерости у хабарництво чи корупційну схему…
На мою думку, ще трохи і львівські екскурсоводи частіше розповідатимуть гостям нашого міста про те, що це спортивний майданчик, стадіон, басейн і тд. забудований за часів керівництва такого то мера чи губернатора (потрібне прізвище дописуватимуть згідно історичної довідки, - авт.). А що, мабуть, буде круто, коли говоритимуть, що цей спортивний майданчик забудовано за правління пов’язаного з чиїмсь іменем.
Такі справи необхідно увіковічнити!