На етапі Кубка світу в Буковелі 26-річна Надія Діденко з івано-франківська виборола срібло - першу в своїй кар'єрі і першу для збірної України у передолімпійському сезоні нагороду Кубка світу.
Про успіх і рекорді в рідних стінах, про тактику на чемпіонат світу, про мультик про Ігри в Турині і майбутній Олімпіаді в Сочі Надія Діденко розповіла в інтерв'ю.
ВІД ЗАХВАТУ ТАТО НАВІТЬ НЕ ВСТИГ ЗЛЯКАТИСЯ
- Рідні стіни справді допомагають? - Запитуємо у Надії Діденко, привітавши її з призовим місцем на Кубку світу в Буковелі.
- Не думаю, що тільки в стінах справу. Допомагало все: гарна погода, відмінний схил і, звичайно, ж публіка, серед якої були і мої близькі. Тато взагалі вперше наживо побачив змагання з фрістайлу та як я стрибаю. Йому дуже сподобалося!
- А не страшно було за доньку?
- Я питала, але у нього стільки захвату від побаченого було! До того ж я добре виступила. Загалом, позитивні емоції переповнювали.
- А що скажете з приводу організації змагань? Буковель впорався з проведенням Кубка світу або недурно китайська збірна і австралійки побоялися нового місця на карті змагань Міжнародної федерації лижного спорту (FIS)?
- З організацією впоралися і навіть дуже! З усіх етапів Кубка світу цього сезону в Буковелі схил був найкращий. Єдиний мінус - у нас, учасників, не було скі-пасів, тобто пропуску на канатну дорогу. У цьому році, щоправда, і гору зробили нижче. Але все одно підніматися пішки в наколінниках, коли на вулиці спекотно, мало приємного. Потієш і на схилі стоїш вже весь мокрий. До того ж ноги набрякають - і після всього цього ще потрібно стрибати. А австралійки і лідери китайської збірної, думаю, не приїхали зовсім не тому, що злякалися України. Просто вирішили раніше почати підготовку до чемпіонату світу.
- Ні в цьому сезоні, ні в минулих вам ще не вдавалося підніматися на п'єдестал Кубка світу. У Буковелі ви стрибали краще, ніж зазвичай, або ж відсутність декількох сильних суперниць таки позначилося?
- У принципі, я стрибала краще, і це видно по оцінках. Вони були вище в Буковелі, ніж на попередніх етапах Кубка світу. Швидше за все, я просто заспокоїлася.
- Після стрибка в суперфіналі ви виглядали не сокойной, а кілька засмученою: розуміли, що зробили недостатньо для перемоги? Або хитали головою зовсім не тому, що були незадоволені собою?
- Навіть не знаю, засмутилася я чи ні. Останньою стрибати в суперфіналі - дуже важко і відповідально. Тому що від твого стрибка залежить все! А після нього напруга спадає. Я розуміла, що в трійці призерів буду сто відсотків, тому що перед цим чула оцінки своїх суперниць. А срібло - теж добре!
КИТАЯНКИ СКАЧУТЬ ЯК РОБОТИ
- А якби можна було прокрутити плівку назад, ви б все одно не міняли тактику. Чи, може, більш складні два з трьома-таки залишили на вирішальний раунд?
- Я б нічого не стала міняти, хіба що постаралася краще стрибнути ті ж самі «фул-фул» в суперфіналі.
- В Австрії в минулому сезоні ви вчинили навпаки, зробивши в перших двох раундах «фул-фул», а на закуску приберегли «два-гвинти», але при цьому зупинилися в кроці від п'єдесталу. Чи не тому вирішили змінити тактику?
- В Австрії, щоб потрапити в четвірку мені потрібен був стабільний стрибок, тому я і стрибала «фул-фул». «Два-гвинти» у мене тоді ще не були так добре готові, власне, тому я і впала в суперфіналі. У цьому році я попрацювала над цим елементом і стала робити його в фінальному раунді, тому що з ним шанси відібратися в четвірку вище. А взагалі у мене в запасі є ще один варіант двох з трьома. Ми готуємо його до чемпіонату світу. У Норвегії в мене буде пару днів, щоб потренувати «гвинт - два». А вставляти чи його в програму, вже будемо вирішувати по ситуації.
- 91,65, які ви отримали за подвійне сальто з трьома гвинтами в Буковелі, це, випадково, не ваш особистий рекорд?
- Так! Майже стільки ж - 91,29 я набрала в грудні, коли виграла Кубок Європи у Фінляндії. Але більше мені набирати не вдавалося.
- В основному спортсменки воліють робити той варіант двох з трьома, в якому два гвинти в другому сальто, а ви навпаки. Чому?
- Мені «дабл фул - фул» зручніше, причому в усіх відношеннях: і крутитися легше, і орієнтуватися. «Гвинт - два» по амплітуді і польоту трохи відрізняється, і я себе в ньому відчуваю не так комфортно.
- А чому у чоловіків стрибок, в якому два гвинти йдуть в першому сальто, цінується на одну десяту вище, а у жінок обидва різновиди подвійного сальто з трьома гвинтами мають однаковий коефіцієнт? Справедливо чи це дискримінація?
- Навіть не знаю. Виходячи зі свого досвіду, можу сказати, що обидва варіанти не є елементами надскладними. А якщо вже і піднімати коефіцієнт, то я б краще додала одну десяту стрибка «гвинт-два».
- А ті стрибки, які робить володарка Кришталевого глобуса Сюй Ментала з Китаю - «лей - так - фул» з коефіцієнтом 3,5 і «лей - фул - фул» вартістю 3,8 - це з області фантастики?
- Частково так! Не тільки Сюй Ментала, всі китаянки стрибають потрійні і стрибають як роботи.
В СОЧІ ТРАМПЛІНИ ПРОСТО ТАНУЛИ
- А яка формула змагань вам більше до душі: нинішня з вибуванням або колишня олімпійська - з кваліфікацією і фіналом, де переможець визначається за сумою двох стрибків?
- Нова система мені подобається більше, вона цікавіше, хоча і складніше. Все-таки три стрибки - це великий стрес. Єдине, щоб я змінила, це підсумовувала бали з різних раундів. Тому що виводити призові місця по одній спробі, в якій може статися, що завгодно, не зовсім правильно, на мій погляд.
- У вашій кар'єрі вже було дві Олімпіади. Чи справді на перших Іграх виступати легше і який відсоток хвилювання в тому, що ви зупинилися в кроці від фіналу у Ванкувері?
- Першу Олімпіаду в Турині я взагалі погано пам'ятаю. Мені дуже сподобалося, але все було як у мультику. На других Іграх у Ванкувері я відчувала відповідальність. З першим стрибком, можна сказати, впоралася, а в другому трохи черкнула рукою на приземленні. Хоча американка Ешлі Колдуелл взагалі впала. А їй поставили більше, ніж мені. І вона зайняла дванадцяте місце в кваліфікації і завоювала останню путівку у фінал. Можливо, я їй програла по фігурі у повітрі - не знаю. В принципі, мені здавалося, що я заслуговувала місця у фіналі.
- Яке враження справив на вас схил в Сочі, де будуть розіграні медалі Олімпіади-2014?
- Мене там все влаштовувало, за винятком погоди. Трампліни просто танули. Ми не по снігу качалися, а по воді. До речі, точно також було в минулому році в Норвегії. Кожен день йшов дощ, температура плюсова, на горі постійно слякоть. Але я сподіваюся, що зараз буде по прохолодніше. Все-таки чемпіонат світу проходить на початку березня. А на Кубок світу в минулому році ми їздили вже в кінці. Загалом, мінус п'ять було б в самий раз.
У ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ БУДУ ВИСТУПАТИ НА ЧЕМПІОНАТІ СВІТУ
- Розіграш нагород чемпіонату світу в лижній акробатиці припадаєякраз на ваш день народження.
- Так, ніяк не вдається мені його будинку відзначити. Може бути, зберемося з друзями після змагань, чайку поп'ємо (Посміхається).
- Який подарунок хотіла б одержати спортсменка, яка в свій день народження виступає на чемпіонаті світу, напевно, немає сенсу питати?
- Точно, немає! Думаю, всім і так ясно. (Сміється). Загадувати не буду, але дуже хотілося б ...
- У минулому сезоні українська збірна з лижної акробатики завоювала два золота, два срібла та дві бронзи, встановивши рекорд за кількістю нагород у Кубку світу. Як вважаєте, чому в цьому сезоні першого кубкового медалі вболівальникам довелося чекати аж до фінального етапу в Буковелі?
- Можу говорити тільки про себе. Для мене не важливо перша це нагорода для збірної або друга. Головне, щоб я зробила свою роботу і показала високий результат.
- Чи знайомі ви з вмістом відкритого листа Станіслава Кравчука. І чи є у вас своя думка на рахунок тих претензій, які ветеран збірної висловлює на адресу тренерського штабу та керівництва федерації?
- Свою думку у мене є, але я віддаю перевагу її не висловлювати.
- За словами Станіслава Кравчука, на початку сезону до спортсменів збірної звернулися з вимогою відраховувати десять відсотків призових, отриманих у Кубку світу, Федерації лижного спорту України. Ви своїм Буковельська виграшем вже поділилися або може бути, керівництво від своїх вимог відмовилося?
- Наскільки мені відомо, від своїх вимог керівництво не відмовлялося, але і я поки ще нікому нічого не відраховувала. Чи доведеться? Чесно, не знаю! Останній раз розмова на цю тему був ще в грудні на зборі в Фінляндії. Після того як виключили спортсменів, про це мова більше не заходила.