— Пане Назарію, є інформація, що вас призначили на нову посаду. Розкажіть про своє теперішнє місце праці?
— Останні сім місяців я перебував на обліку у Центрі зайнятості як безробітний. Опинився там у такому статусі через політику облдержадміністрації. Але світ не без добрих людей і я вдячний міському голові Івано-Франківська Русланові Марцінківу, який запропонував мені долучитися до майбутньої розбудови спортивної інфраструктури нашого міста на посаді заступника директора з експлуатації спортивних споруд КП «МФОЦ».
Мова йде про будівництво басейну, яке заплановано на території «Муніципального фізкультурно-оздоровчого центру», відомого іванофранківцям як «Спорткомплекс ФОК» на вул. Симоненка, 13. На території цього спорткомплексу уже діють два криті великі ігрові зали, тренажерний зал, тенісні корти, штучне футбольне поле та тренажери. А поява тут ще й басейну не лише посприяє розвитку і збільшенню кількості спортивних об’єктів у місті, а й дасть можливість займатися плаванням усім охочих, а також вдосконалювати спортивні результати плавцям та проводити різні змагання з цього виду спорту. З травня я долучився до нової роботи. Постараюсь бути корисним містові на цій посаді.
— Усі пам’ятають, як ви зі своїми колегами-спортсменами та іншими активістами заблокували грудневу сесію обласної ради і не дозволили прийняти рішення забудувати діючий стадіон на вул. Шухевичів у Івано-Франківську. Чим закінчилося те протистояння? Де будуватимуть манеж?
— Вважаю, що маю право висловити свою думку стосовно цього стадіону, адже я на ньому формувався як спортсмен. Саме тут у мене були перші поразки й перші перемоги як легкоатлета. Хто не знає, то я колись займався штовханням ядра. На сьогодні це діючий легкоатлетичний стадіон з футбольним полем, де протягом року проводять різні змагання як з легкої атлетики, так і з футболу. Щодня там тренуються діти, які відвідують секції з різних видів спорту у спортивній школі, якій належить стадіон. Та й жителі міста, хто веде здоровий і активний спосіб життя, можуть там займатися. В Івано-Франківську так мало великих стадіонів, тому забудовувати будь-який стадіон і будь-чим: будинками чи манежем — це нерозумно. Хоча спортивний манеж місту також потрібний, і я підтримую його будівництво, але не на стадіоні.
Те грудневе протистояння в сесійній залі закінчилося тим, що ми домоглися, щоб з цього питання відбулося обговорення з громадськістю, яке за законом мало би відбутися ще до початку самої сесії. Чому депутати так не зробили одразу, можемо тільки здогадуватися. Якщо ми залишимо стадіон і збудуємо манеж в будь-якому іншому місці, то від цього тільки виграємо, адже отримаємо два спортивні об’єкти: стадіон і манеж. А обласна рада спільно з ОДА чомусь хотіли обрати гірший варіант. Ми на сесії обласної ради просили взяти до уваги нашу пропозицію будувати манеж, але в іншому місці. І як показало потім організоване обговорення, більшість з присутньої громадськості підтримує саме нашу пропозицію.
Нещодавно міський голова Руслан Марцінків запропонував будувати такий палац спорту позаду міського стадіону «Рух» біля «Хет-трик Арени». Чому дотепер не розпочали будівництво, я не знаю. Можливо, в обласному бюджеті, як завжди, бракує коштів. А можливо, вони вирішили в першу чергу добудувати п’ять шкіл-довгобудів у селах області...
— Коли ви тривалий час були без роботи, чи не закрадалась думка виїхати за кордон?
— Справді, така думка закрадалась, але я не виїхав за кордон, бо люблю своє рідне місто Івано-Франківськ, а також для мене важливішими є сімейні цінності, а не фінансові прибутки. І оскільки в мене росте маленький син, то хотів би, щоб він щодня бачив і маму, і тата разом удома. Я розумію, що можна виїхати за кордон і за короткий період гарно заробити, однак такі заробітки досить часто ні до чого доброго не приводять, адже розпадаються сім’ї. Можу навести приклад відомого нашого футболіста Олега Блохіна, який працював у Греції, і навіть займався улюбленою справою, був футбольним тренером, але сім’я у нього розпалася . Залишитись на постійне проживання за кордоном, — непростий життєвий вибір, ви повинні розуміти, що там будете завжди чужим. Ось ще приклади того, коли багато відомих українців-спортсменів повернулися в Україну після тривалого проживання за кордоном. Це і той же Олег Блохін, і олімпійський чемпіон баскетболіст Олександр Волков, і чемпіон боксер Віталій Кличко, футболіст Андрій Шевченко, і багаторазовий світовий рекордсмен Сергій Бубка, котрий кілька років жив у самому Монте-Карло.
— Чим займалися, поки були без роботи?
— Весь цей час я не сидів без діла. З метою популяризації спорту і здорового способу життя відвідував різні навчальні заклади в івано-Франківську та області: школи, дитячі садки, коледжі, дитячі будинки. Під час зустрічей з учнями розповідаю їм про переваги спорту і здорового способу життя, наголошую на шкідливості тютюнопаління, алкоголізму і наркоманії. На власному прикладі демонструю силові елементи та проводжу серед дітей спортивно-змагальні конкурси, де переможцям дарую медалі, грамоти, призи, а школі — різні м’ячі. Прикро, що таку мою діяльність не підтримує ні управління спорту, ні департамент освіти ОДА, які на 2018 рік не виділили жодної гривні. Єдиний, хто мене підтримує, — це міська влада Івано-Франківська.
— Чи має перспективи наша прикарпатська молодь, яка вирішить займатися спортом?
— Оскільки у мене, окрім фізкультурної освіти, є ще й друга вища економічна освіта, то я завжди стараюся аналізувати статистику, цифри, кошти, бюджет... Ознайомившись з нашим обласним бюджетом на нинішній рік, можу поінформувати, що на спорт на цілу область виділили 0,4% коштів від видаткової частини обласного бюджету. Як на мене, це дуже мало. Всі ми хочемо, щоб наша молодь була здоровою, щоб вела здоровий спосіб життя, щоб займалася спортом... І на все це — 0,4%. Наприклад, якщо у вас є діти, і ви як батьки хочете, щоб вони займалися спортом, і навіть перемагали на різних змаганнях, але для цього виділяєте на це тільки 0,4% від своєї зарплати, то, думаю, ваші діти за такої підтримки далеко не заїдуть і високих результатів не покажуть. Тому сподіваюся, що фінансування галузі спорту обов’язково збільшиться, спортивна інфраструктура в області буде тільки розбудовуватися, а не забудовуватися.
— Що би ви хотіли побажати нашим читачам?
— Ніколи не робіть зла людям, бо воно вам обов’язково колись повернеться, яку високу посаду не посідали би. Батькам рекомендую залучати своїх дітей до занять спортом, а депутатів усіх рівнів закликаю завжди підтримувати галузь спорту. Принагідно хочу побажати, щоб наше рідне місто розбудовувалося, а нам у ньому жилося затишно й комфортно.