13.04.2013. Львів, стадіон «Україна». Арбітр: Ярослав Козик (Мукачеве).
«Карпати» (Львів) – «Динамо» (Київ) 0:1 (0:0).
«Карпати»: Боґатінов, Марселіньо, Даушвілі, Озарків, Пластун, Балажіц, Голодюк, Худоб’як (к), Зеньов (Кополовець, 19), Гладкий (Штіліч, 63), Ксьонз (Жовтюк, 75).
Тренер – Ніколай Костов.
«Динамо»: Коваль, Віда, Гусєв, Гармаш, Михалик, Селін, Ідейє, Безус (Алієв, 66), Велозу, Мехмеді (Сидорчук, 79), Сілва.
Тренер – Олег Блохін.
Гол: Ідейє, 64.
Попередження: Велозу 33, Віда 42, Михалик 15, 75, Балажіц 87.
Вилучення: Михалик 75.
Сьогодні з боку природи усе було підпорядковано футболу високого ґатунку. Зранку падав легкий дощик, по обіді гріло яскраве сонечко, під час матчу - приємна прохолода. Київські вболівальники, здавалось, окупували старинний Львів. Їх було, ну дуже багато, які у більшості місцевих, мушу визнати, недешевих кнайп, залишили свої кровно зароблені грошенята. Фанати Києва і Львова – народ дружній і це простежувалось на вулицях, а найбільше - на стадіоні. Отак би й інші клубно-футбольні угрупування нав’язати тісні відносини поміж собою і дивишся, Україна опиниться у виграші. Проте про подібну ідилію можна, хіба мріяти, поки що…
Однак, я переконався, що остаточно минув той час, коли львівський стадіон, який свого часу приймав матчі такого рангу у присутності 50.000 вболівальників (!). «Обрізаний» до 28 тисяч (з копійками) чомусь не виявився заповнений. Порожніх місць було у надлишку. Щоправда на місцях призначених для представників ЗМІ усі були зайняті. Ні, преса на пів-відпочивала. Але на «робочих місцях» замість комп’ютерів чи записників у великій кількості стояли поставці з пивом, смажена картопля і всілякі наїдки – бракувало культури. Бо лушпиння від насіння, пластикова тара, недоїдки, недопалки і всякий бруд щедро валялись під ногами. Цікаво, як це сторонні люди потрапляють на чужі місця. Можливо за якісь заслуги? Не знаю…
Найцікавіше сталося перед виходом команд на поле. В протоколі на поєдинок у складі львівської команди значився грузин Кенія, але несподівано хлопцеві стало зле і його замінив Сашко Гладкий. Цікаво, як тепер рахуватимуть грузину цей матч …статистики. Адже свого часу в подібній ситуації опинився кумир і капітан карпатівців Олександр Чижевський. Клопотів з підрахунками виникло чимало, але Сашко, як справжній футболіст, зіграв той спірний матч, аби на далі не виникало суперечок з круглою цифрою.
Ініціативою заволоділи фанати обох команд, які наввипередки змагались у майстерності співі та кричалок. А перший небезпечний момент створили карпатівці на 2-й хв. Голодюк запустив в атаку Марселіньо. Бразилець опинився перед Ковалем, але чи то перехвилювався, а можливо невистачило класу - програв дуель воротареві, який врятував свою команду від вірного гола.
Виникло два моменти, коли суддя міг призначити пенальті у ворота «Динамо». Спершу м’яч знайшов руку хорвата Віди, а пізніше Кополовець після падіння, не без сторонньої допомоги, в карному киян опинився на траві. Однак свисток судді вперто мовчав. Можливо Козик його …загубив.
Могли карпатівці забити з гри. Марселіньо видав прекрасну передачу в центр штрафного майданчика на …вільного Гладкого. Київська оборона проспала епізод. Однак Сашко своїм ударом «сказав» «І що з того!» …відправив головою м’яча повз ворота.
Не залишились у боргу й динамівці. Гармаш опинився в ідеальному становищі, але Боґатінов зі свого багатого воротарського мистецтва вибрав єдино вірне рішення - прийняв удар на себе. Було боляче, але команду врятував від гола.
Нарешті перерва. Тренери, мабуть, знову почали наставляти своїх підопічних на істинно вірний путь. Але чи достукались до усіх душ, залишилось загадкою. Бо в «Динамо» випадало з гри більше аніж пів команди, не кращим чином діяли й карпатівці. Чомусь хлопці не розуміють, що з такою самовіддачею за клубну майку вони не зароблять собі ні дивідендів слави, ні покращать свого матеріального стану.
Кияни, зокрема Гусєв, повинен був забивати на першій хвилині другого тайму. Проте Мартін Боґатінов вкотре вийшов …з води сухим. Також Кополовець залучив до атаки Гладкого, а вболівальники в один голос зойкнули і що з того.
У другому таймі по очах киян почали «бігати» лазерні вогники. Було від чого щуритись. Цікаво, чи цей факт зауважили інспектор та делегат матчу?
Мехмеді з Ідейє «пороли» моменти за моментом. Цікаво, хто їх всулив у такий іменитий клуб? Не кращим був і португалець Велозу. Єдине світло у динамівській селекційній роботі це хорват Віда. Хлопець читає гру, добре почувається в «повітрі» і твердо стоїть на землі. Не відставав і Гусєв.
Гладкий втретє змусив ойкати глядачів та й свого тренера. 56-та хв., мабуть, навічно увійде до негативу Гладкого? А був час, коли цього футболіста визнавали кращим бомбардиром чемпіонату України. Проте усе в минулому. Спогадами, щастя не здобути.
Врешті на 64-й хвилині Ідейє проявив свій бойовий і бомбардирський інстинкт. Скористався з подачі Велозу і головою переправив м’яча у сітку львівських воріт.
Окрилений голом Ідейє Браун ледь вдруге не забив. Однак цього разу Боґатінов не дрімав і виручив колег з команди.
«Відзначився» Михалик. Тарас грубо обійшовся з карпатівським живим сріблом Михайлом Кополовцем і був покараний вилученням. Кінець матчу пройшов під акорди львівських атак. Врятувати гонор «Карпат» взявся Штіліч. Семір старався повсюди. А за 5-ть хвилин до завершення основного часу після його удару київські ворота врятувало …диво. Бо карпатівець не влучив у ворота.
Забракло і вмінь Балажіца. Ґреґору, на доданих хвилинах, виявилось за мало місця, аби головою переправити м’яча у ворота.
Попри перемогу «Динамо» кияни нікого своєю грою не захопили, а попри поразку «Карпат» львівські футболісти, немов з каменем на шиї «йдуть» на дно турнірної таблиці. Невже знову дякуватимуть аутсайдерів, за порятунок. Набридло де divadlо, як кажуть чехи!