Станіслав Гочаренко, екс-тренер львівських футзальних клубів "Тайм" і "Енергія" розповів хто в Україні розвивається краще всіх, як клуб і як команда.
"Треба розуміти, що кожен клуб, з семи, які беруть участь в чемпіонаті України, розвивається по-своєму, незалежно і кожен має власне обличчя в своєму розвитку. У кожного є свій підхід до організації процесу, у кожного своє бачення, у кожного своя філософія і політика. У цьому всі клуби абсолютно різняться між собою, кожен іде своїм шляхом і вибирає свій напрямок розвитку, як команди, так і клубу в цілому.
Важливим аспектом, найважливішим, ми повинні розуміти і бачити, у кого найкраща структура. Сюди входить наявність матеріально технічної бази, впровадження нових технологій роботи, сила спонсорських вливань, змістовність і спроможність керівників самих клубів, ці фактори, які в прямому сенсі впливають на організацію і силу всіх процесів всередині клубу.
Я б відзначив, що серед семи клубів виділяється три флагмана. Не по якихось завоюванях і результатами, а саме за структурою в клубі, за вкладом в клуб, за витратами на клуб. Це харківський Локомотив, івано-франківський Ураган і луганська ЛТК. У перших двох є навіть дублюючі команди, які грають у Першій лізі, це говорить багато про що, Ураган має міні-Футбольну академію, систематично дитячі команди беруть участь в чемпіонатах і Кубках України різних віків. Тому я вважаю, що на першому місці за структурою, з організації стоїть все таки Ураган.
За наявністю матеріально-технічної бази тут можуть сперечається два інших клуби, їм я віддаю пріоритет. Щодо тренувального процесу, відновлювальних процедур, техніко-тактичної обгрунтованості найкраще справу налагоджено в Луганську. ЛТК має три спортивні зали, відновлювальних комплекс, свій харчоблок і готель для проживання футболістів.
За моделлю, силі витрат і віддачі від цих витрат, я віддаю першість Локомотиву, адже результати виправдовують витрати. Тому, напевно, Локомотив і став чемпіоном, адже більше всіх вклав фінансових і не тільки фінансових коштів в організацію процесу.
Це ми говоримо про структуру клубу, але є в клубах ще й команди, які різняться за силою, за почерком і підбором гравців. Ураган за ігровими якостями більше витрачає турботи на те, щоб команда грала і грала саме у футзал, а Локомотив більше витрачає не на придбання гравців, а на організацію однієї чисто виробленої концепції, яка спрямована на наші, тільки наші. Бубен дивиться на стиль гравця, взяв поляка собі, бразильця, він розширює не лише географію, а й технічну складову, змішує різні системи, підходи й уміння, щоб клуб в ігровому плані ріс. Локомотив же переслідує мету грати тільки своїми і довести, що тільки наші - найсильніші в країні.
Виділивши трьох, я не хочу сказати, що решта погано працюють. Це я виділив лідерів. Дуже професійно працюють у Донецьку, у клубі Єнакієвець. Там фанатичний президент, всім серцем і душею, люблячий футзал. Тренер з великим футзальним минулим, що знає і тямущий фахівець. Дуже працелюбно працюють в Хмельницькому, але вони тільки на початку шляху. Їм потрібно ще й шишки набити, щоб зрозуміти, як правильно, але вони йдуть і хочуть. Дуже сумлінно і талановито працюють у Рівному. Сьогодні симпатичний контингент семи команд, але інша справа у кого які можливості. Про Енергію промовчу з етичних причин, оскільки я там працював і знаю внутрішню структуру".