Післяматчева прес-конференція головного тренера львівських «Карпат» Олександра Севідова по завершенні сьогоднішнього гостьового матчу його команди у рамках 28-го туру Прем’єр-ліги з дніпропетровським «Дніпром», в якому галичани здобули перемогу з переконливим рахунком 4:1.
– Спочатку хотів би висловити співчуття від себе особисто, від команди, від клубу рідним і близьким загиблих хлопців в Одесі. Ось це – горе. А те, що «Дніпро» програв – це так, завтра настрій буде краще. Що стосується гри, то ми, напевно, використали практично всі свої моменти. Це ні в якому разі не говорить про слабкість «Дніпра». «Дніпро» мав достатньо моментів, але нам пощастило виграти, пощастило реалізувати моменти, пощастило нав’язати свою гру «Дніпру». Ми ретельно готувалися, як і до решти ігор. Радий, що сьогодні з найкращої сторони себе проявили футболісти, які так чи інакше пов’язані з «Дніпром». Дуже шкода, що не змогли взяти участь одні з кращих наших футболістів: Валєра Федорчук дискваліфікований, а Младеном Бартуловічем я не став ризикувати, тому що є певні проблеми. Тим не менш, це ті гравці, які дозволили нам перебувати на нашому нинішньому місці. За це я можу тільки подякувати футбольному клубу «Дніпро», що допоміг нам з цими хлопцями. І напевно, всі ці чутки щодо дружніх команд... Повторюся, я радий, що саме Саша Гладкий, Діма Льопа, Паша Пашаєв сьогодні зіграли на тому рівні, на якому знаходяться на даний момент. Вони показали свою силу.
– А ви аналізували ситуацію, що Хуанде Рамос в складний момент випускає мало не десяток нападників, і «Дніпро» можна на цьому підловити?
– Звичайно. Ми навіть думали, що зліва гратиме Матеус, виходячи з того, що Блізніченко вчора відіграв весь матч за дубль. Влад так довго не грав... (посміхаючись) Напевно, його купили, щоб тільки проти нас грав. Він і у Львові здорово зіграв, і сьогодні, думаю, картину не зіпсував. Звичайно, ми готувалися, розуміли, що віддамо ініціативу, простір, і «Дніпру» доведеться атакувати, хоч він це й не любить робити. Ми скористалися тими зонами, які були за спиною у дніпропетровських захисників.
– Чи не вважаєте хід Хуанде Рамоса на 60-й хвилині авантюрою?
– Це не моя справа коментувати дії тренерів. Тренер «Дніпра» – дуже шанований фахівець, тому мені іноді дико спостерігати нападки на адресу Рамоса. Він зробив тут команду, яка могла б гідно грати в Лізі чемпіонів. Я це кажу не тому, що ми сьогодні виграли, а тому що програли у Львові 0:4. Там було те ж саме, тільки навпаки – «Дніпро» використовував свої моменти, і ми крупно програли.
– Мирон Маркевич сказав, що проблеми «Карпат» не в тренері: кого не постав, команда буде грати погано. Що можете відповісти?
– Мирону Богдановичу? Це ще один шановний фахівець, слова якого мені коментувати не з руки. Ми дійсно вибрали дуже складний шлях: нікого не купуємо, запрошуємо виключно своїх вихованців. Принаймні, поки що. Ці хлопці отримали шанс і ще отримають. Я сьогодні хороші слова прочитав Моуріньо про Вілліана: ми можемо тільки допомогти їм розкритися, а як це вийде, залежить від них. Тому ми даємо їм шанс і у нас досить багато молодих хлопців. Це тягнеться з літа: така політика клубу. І ви бачите, що деякі хлопці перестрибнули відразу через декілька сходинок. Той же Підківка не зіграв жодної гри за дубль, коли вже грав в основному складі « Карпат». Напевно, десь ми перегнули палицю, але це обраний шлях, це стратегія клубу, і ми з неї вже не звернемо.
– Ви багато хороших слів сказали про Хуанде Рамоса. А не побоювалися, що після гри Рамос вам, як Луческу в Донецьку, не подасть руки?
– Ви начебто у Дніпропетровську... Ви не з Донецька? (посміхається) Знаєте, матчастину треба вчити. Перший підходить тренер господарів, як я підійшов до Луческу і до Рамоса у Львові, як Рамос підійшов до мене в Дніпропетровську. Те ж саме мене запитували після гри з «Шахтарем». Я сказав, що у мене ще пострадянське виховання, і мене вчили поважати старших, поважати своїх колег. І як би гра не закінчувалася... Були неприємні моменти і для мене: якщо не зарахували гол у Маріуполі, коли м’яч опустився на півтора метра за лінією, мені що не треба було підходити до Павлова? Або коли м’яч потрапив моєму гравцеві в обличчя, і призначили пенальті у Луцьку, треба було не підходити до Дем’яненка? Це все сьогоднішній день, а завтра, коли вляжуться емоції, все буде по-іншому. Ніякого злого або недоброзичливого ставлення до колег у мене немає.