Взимку «Карпати» покинуть деякі футболісти. Про це головний тренер «Карпат» Олександр Севідов повідомив в ефірі програми «ПроКарпати», підбиваючи підсумки ста днів свого перебування на чолі львівської команди.
- Олександре Володимировичу, сто днів роботи на чолі «Карпат» - це свято?
- Та ні. Навряд чи, це скоріше трудові будні.
- Який підсумок вже можете зробити за результатами цієї роботи?
- Не скажу зараз, що ми виконали якісь надзадачі. Найперше переді мною стояло завдання: зробити колектив однодумців, а він за такий короткий період часу не створюється. Ми стараємося, але попереду ще дуже багато роботи.
- Ви дуже добре відомі як тренер-мотиватор. Як знаходите спільну мову з футболістами? Дружите просто з ними?
- Навряд чи дружимо. На жаль, це неподобство – тренерському штабу дружити з молодими хлопцями. Але, скоріше за все, ми товариші. Я навчився поважати своїх футболістів і сподіваюсь, що вони відповідають взаємністю.
- Ви задоволені тим молодим колективом, який зараз маєте?
- Завжди хотілося б мати щось краще. Зараз зібралася компанія хлопців, які в перспективі мають вирішувати серйозні задачі. Тренерський штаб якраз і групує таких футболістів, які хочуть професійно зростати, краще грати у футбол і виступати у топ-клубах. А для того, щоб грати у найкращих командах, треба спершу стати лідером в «Карпатах». Тому звідси – своєрідний природний відбір.
- Олександре Володимировичу, в заявці «Карпат» на сезон числиться 78 футболістів. Що з ними робити?
- Не забувайте, що це загальна заявка нашої команди. Там і U-21 і U-19. За першу ж команду готові виступати зараз близько 20 хлопців – більше і не треба. Але я підкреслюю: ми дуже дбайливо та обережно ставимося до власних вихованців. Тому уже багатьом дали шанс. Деякі ним скористалися. І все ж ще раз закцентую: ми дуже обережно ставимося до вихованців клубу і не хочемо за рік чи за два втратити їх як футболістів. Поступово підпускаємо молодих хлопців до складу і через це у нас така велика заявка. Але гадаю, що взимку ця заявка стане менш чисельною. 78 футболістів – це все-таки перебір.
- Кого ж молодих гравців зараз можете виділити?
- Я вже говорив колись, що наші хлопці поки що не вміють користуватися похвалою. Їм раз скажеш добре слово, а потім місяць десь шукаєш. Як на мене, основна похвала для молодих футболістів – це відношення до них у колективі. Ось коли за короткий період юні хлопці стають «своїми» у команді – це радість для мене. Хоча і колектив у нас не віковий – найстаршому футболістові, Андрієві Гітченку, лише 28 років. І тому маємо таке поєднання досвіду та юності.
- Валерій Федорчук – це найсвіжіша сенсація останіх днів, його викликають до збірної України. Можете сказати, що це підсумок Вашої стоденної роботи? Пишаєтеся цим?
- «Пишаюсь» - це заголосно сказано. Звичайно, що я тішусь, коли футболіст моєї команди потрапляє до розширеного списку кандидатів до національної збірної України. Він це заслужив, насамперед, своєю наполегливою працею, самовіддачею. Я переконаний, що Валера може грати іще краще. Я бачу, як людина працює. Й інколи його просто переповнює бажання та емоції і через це Федорчук робить помилки, які йому не властиві. Валерію ще є куди рости.
- Ви вже з ним говорили про цей виклик?
- Говорили, але зараз не хотілося б робити на цьому акцент. Напевно, для Валерія, його сім’ї – це велике свято і досягнення. Для тренерів – це робота: готувати для збірної таких хлопців.
- Олександре Володимировичу, що сталося із Годвіним? Він так добре стартував, а зараз десь зник. Та сама ситуація з Тищенком, Гітченком…
- Я б все-таки Самсона особливо виділив з цієї компанії. Він є ветераном команди, звичайно, в хорошому сенсі цього слова. Годвін тренується в загальній групі і є своєрідним наставником для молодих хлопців. По правді кажучи, йому нині важкувато боротися за місце в основі з нашими центральними півзахисниками: Голодюком, Федорчуком, Ткачуком, Озарківим. Ось вже й Льопа «підійшов». Але все одно треба віддати належне Годвіну, його професіоналізму. Він не ниє, не стогне. Просто виконує добре свою роботу.
і футболісти. Про це головний тренер «Карпат» Олександр Севідов повідомив в ефірі програми «ПроКарпати», підбиваючи підсумки ста днів свого перебування на чолі львівської команди.
- Олександре Володимировичу, сто днів роботи на чолі «Карпат» - це свято?
- Та ні. Навряд чи, це скоріше трудові будні.
- Який підсумок вже можете зробити за результатами цієї роботи?
- Не скажу зараз, що ми виконали якісь надзадачі. Найперше переді мною стояло завдання: зробити колектив однодумців, а він за такий короткий період часу не створюється. Ми стараємося, але попереду ще дуже багато роботи.
- Ви дуже добре відомі як тренер-мотиватор. Як знаходите спільну мову з футболістами? Дружите просто з ними?
- Навряд чи дружимо. На жаль, це неподобство – тренерському штабу дружити з молодими хлопцями. Але, скоріше за все, ми товариші. Я навчився поважати своїх футболістів і сподіваюсь, що вони відповідають взаємністю.
- Ви задоволені тим молодим колективом, який зараз маєте?
- Завжди хотілося б мати щось краще. Зараз зібралася компанія хлопців, які в перспективі мають вирішувати серйозні задачі. Тренерський штаб якраз і групує таких футболістів, які хочуть професійно зростати, краще грати у футбол і виступати у топ-клубах. А для того, щоб грати у найкращих командах, треба спершу стати лідером в «Карпатах». Тому звідси – своєрідний природний відбір.
- Олександре Володимировичу, в заявці «Карпат» на сезон числиться 78 футболістів. Що з ними робити?
- Не забувайте, що це загальна заявка нашої команди. Там і U-21 і U-19. За першу ж команду готові виступати зараз близько 20 хлопців – більше і не треба. Але я підкреслюю: ми дуже дбайливо та обережно ставимося до власних вихованців. Тому уже багатьом дали шанс. Деякі ним скористалися. І все ж ще раз закцентую: ми дуже обережно ставимося до вихованців клубу і не хочемо за рік чи за два втратити їх як футболістів. Поступово підпускаємо молодих хлопців до складу і через це у нас така велика заявка. Але гадаю, що взимку ця заявка стане менш чисельною. 78 футболістів – це все-таки перебір.
- Кого ж молодих гравців зараз можете виділити?
- Я вже говорив колись, що наші хлопці поки що не вміють користуватися похвалою. Їм раз скажеш добре слово, а потім місяць десь шукаєш. Як на мене, основна похвала для молодих футболістів – це відношення до них у колективі. Ось коли за короткий період юні хлопці стають «своїми» у команді – це радість для мене. Хоча і колектив у нас не віковий – найстаршому футболістові, Андрієві Гітченку, лише 28 років. І тому маємо таке поєднання досвіду та юності.
- Валерій Федорчук – це найсвіжіша сенсація останіх днів, його викликають до збірної України. Можете сказати, що це підсумок Вашої стоденної роботи? Пишаєтеся цим?
- «Пишаюсь» - це заголосно сказано. Звичайно, що я тішусь, коли футболіст моєї команди потрапляє до розширеного списку кандидатів до національної збірної України. Він це заслужив, насамперед, своєю наполегливою працею, самовіддачею. Я переконаний, що Валера може грати іще краще. Я бачу, як людина працює. Й інколи його просто переповнює бажання та емоції і через це Федорчук робить помилки, які йому не властиві. Валерію ще є куди рости.
- Ви вже з ним говорили про цей виклик?
- Говорили, але зараз не хотілося б робити на цьому акцент. Напевно, для Валерія, його сім’ї – це велике свято і досягнення. Для тренерів – це робота: готувати для збірної таких хлопців.
- Олександре Володимировичу, що сталося із Годвіним? Він так добре стартував, а зараз десь зник. Та сама ситуація з Тищенком, Гітченком…
- Я б все-таки Самсона особливо виділив з цієї компанії. Він є ветераном команди, звичайно, в хорошому сенсі цього слова. Годвін тренується в загальній групі і є своєрідним наставником для молодих хлопців. По правді кажучи, йому нині важкувато боротися за місце в основі з нашими центральними півзахисниками: Голодюком, Федорчуком, Ткачуком, Озарківим. Ось вже й Льопа «підійшов». Але все одно треба віддати належне Годвіну, його професіоналізму. Він не ниє, не стогне. Просто виконує добре свою роботу.
болісти. Про це головний тренер «Карпат» Олександр Севідов повідомив в ефірі програми «ПроКарпати», підбиваючи підсумки ста днів свого перебування на чолі львівської команди.
- Олександре Володимировичу, сто днів роботи на чолі «Карпат» - це свято?
- Та ні. Навряд чи, це скоріше трудові будні.
- Який підсумок вже можете зробити за результатами цієї роботи?
- Не скажу зараз, що ми виконали якісь надзадачі. Найперше переді мною стояло завдання: зробити колектив однодумців, а він за такий короткий період часу не створюється. Ми стараємося, але попереду ще дуже багато роботи.
- Ви дуже добре відомі як тренер-мотиватор. Як знаходите спільну мову з футболістами? Дружите просто з ними?
- Навряд чи дружимо. На жаль, це неподобство – тренерському штабу дружити з молодими хлопцями. Але, скоріше за все, ми товариші. Я навчився поважати своїх футболістів і сподіваюсь, що вони відповідають взаємністю.
- Ви задоволені тим молодим колективом, який зараз маєте?
- Завжди хотілося б мати щось краще. Зараз зібралася компанія хлопців, які в перспективі мають вирішувати серйозні задачі. Тренерський штаб якраз і групує таких футболістів, які хочуть професійно зростати, краще грати у футбол і виступати у топ-клубах. А для того, щоб грати у найкращих командах, треба спершу стати лідером в «Карпатах». Тому звідси – своєрідний природний відбір.
- Олександре Володимировичу, в заявці «Карпат» на сезон числиться 78 футболістів. Що з ними робити?
- Не забувайте, що це загальна заявка нашої команди. Там і U-21 і U-19. За першу ж команду готові виступати зараз близько 20 хлопців – більше і не треба. Але я підкреслюю: ми дуже дбайливо та обережно ставимося до власних вихованців. Тому уже багатьом дали шанс. Деякі ним скористалися. І все ж ще раз закцентую: ми дуже обережно ставимося до вихованців клубу і не хочемо за рік чи за два втратити їх як футболістів. Поступово підпускаємо молодих хлопців до складу і через це у нас така велика заявка. Але гадаю, що взимку ця заявка стане менш чисельною. 78 футболістів – це все-таки перебір.
- Кого ж молодих гравців зараз можете виділити?
- Я вже говорив колись, що наші хлопці поки що не вміють користуватися похвалою. Їм раз скажеш добре слово, а потім місяць десь шукаєш. Як на мене, основна похвала для молодих футболістів – це відношення до них у колективі. Ось коли за короткий період юні хлопці стають «своїми» у команді – це радість для мене. Хоча і колектив у нас не віковий – найстаршому футболістові, Андрієві Гітченку, лише 28 років. І тому маємо таке поєднання досвіду та юності.
- Валерій Федорчук – це найсвіжіша сенсація останіх днів, його викликають до збірної України. Можете сказати, що це підсумок Вашої стоденної роботи? Пишаєтеся цим?
- «Пишаюсь» - це заголосно сказано. Звичайно, що я тішусь, коли футболіст моєї команди потрапляє до розширеного списку кандидатів до національної збірної України. Він це заслужив, насамперед, своєю наполегливою працею, самовіддачею. Я переконаний, що Валера може грати іще краще. Я бачу, як людина працює. Й інколи його просто переповнює бажання та емоції і через це Федорчук робить помилки, які йому не властиві. Валерію ще є куди рости.
- Ви вже з ним говорили про цей виклик?
- Говорили, але зараз не хотілося б робити на цьому акцент. Напевно, для Валерія, його сім’ї – це велике свято і досягнення. Для тренерів – це робота: готувати для збірної таких хлопців.
- Олександре Володимировичу, що сталося із Годвіним? Він так добре стартував, а зараз десь зник. Та сама ситуація з Тищенком, Гітченком…
- Я б все-таки Самсона особливо виділив з цієї компанії. Він є ветераном команди, звичайно, в хорошому сенсі цього слова. Годвін тренується в загальній групі і є своєрідним наставником для молодих хлопців. По правді кажучи, йому нині важкувато боротися за місце в основі з нашими центральними півзахисниками: Голодюком, Федорчуком, Ткачуком, Озарківим. Ось вже й Льопа «підійшов». Але все одно треба віддати належне Годвіну, його професіоналізму. Він не ниє, не стогне. Просто виконує добре свою роботу.