Колишній тренер «Карпат», днями попрощався з командою, розповів про відхід з львівського клубу і про те, чим займеться в найближчому майбутньому.
- Для вболівальників, які уважно стежили за виступами «Карпат» у минулому сезоні, ваш відхід став несподіваним. За офіційною інформацією, ви розірвали контракт за обопільною згодою з клубом. Що відбулося насправді?
- Можу вас запевнити, що проблеми почалися не зараз. Ще коли я тільки прийшов, мій друг Валерій Іванович Яремченко в одній з розмов в серцях сказав: «Саш, ну ти ж прекрасно знав куди йдеш!» Тому на даний момент у мене немає ні здивування з приводу такого розставання, ні образ на клуб.
Тим більше що минулий сезон був для мене дуже хорошим, команді вдалося виконати величезний обсяг роботи. Так, все починалося з проблем, але ми з честю вийшли з цієї ситуації.
- Очевидно, що ініціатива припинення співпраці виходила від керівництва «Карпат». Яким було формулювання?
- Про це краще запитайте у Ігоря Дедишина. Я-то знаю, чому змушений піти, але з мого боку було б некоректним називати причину. В принципі, до такого розвитку подій я був внутрішньо готовий, тим більше що це могло статися і через місяць, і через півроку після початку моєї роботи. У кожному разі йду з почуттям виконаного обов'язку. Люди, які не знають про ситуацію, яка була і є в «Карпатах», можуть говорити що завгодно. Але навіть у цьому непростому становищі львівська команда зуміла повернути собі репутацію.
- Тим більше що багато нинішні футболісти «Карпат» ще вчора грали за молодіжні команди...
- Істотне вливання молодих хлопців в основний склад завжди проходить важко. Звичайно, це непростий процес, і я попереджав керівництво клубу, що через помилки молодих і недосвідчених гравців ми втратимо багато очок. З іншого боку, якщо критикувати їх за це, вони ніколи не виростуть в хороших футболістів. Тому ми з терпінням ставилися до періодичних осічок Ілющенкова, Підківкі, Страшкевича, Чачуа, Костевича... Тим не менш, у нас було й багато позитивного. Так, виклик в національні збірні отримали Балажіц, Федорчук і Даушвілі, в молодіжну - Костевич, до юніорської Підківка. І це при тому, що ще рік тому багатьох хлопців ніхто не знав. Не кажучи вже про те, що Гладкий і Зеньов забили стільки, скільки їм вже давно не вдавалося. Хіба це не показник роботи?
- Перехід Олександра Гладкого в «Шахтар» не здивував?
- Нітрохи. Більше того, вважаю, що своєю грою в цьому сезоні Саша заслужив запрошення від топ-клубу.
- А у вас вже є варіанти продовження кар'єри - або найближчим часом присвятите відпочинку?
- Поки заповню паузу обговоренням матчів чемпіонату світу на одному з телеканалів. А там - видно буде. В принципі, відпочинок - не найкраще заняття для професійного тренера. Жоден наставник не скаже вам, що йому подобаються перерви в кар'єрі, і я в цьому плані не виняток.
- А як же творча відпустка?
- «Творча відпустка» - це як «старий новий рік». (Посміхається). От скажіть мені, навіщо творчій людині йти у відпустку? Можна йти у запій, але у відпустку навряд. (Сміється). У мене в цьому плані все інакше, я отримую задоволення від своєї роботи і вже через кілька днів відпочинку починаю сумувати за улюбленою справою. Щоб перевести дух, побути з дружиною і донькою досить паузи довжиною в три-чотири дні.
- Ваше місце на тренерському містку «Карпат» найімовірніше займе Ігор Йовічевіч. Чи зуміє молодий спеціаліст впоратися з молодою командою?
- Чесно кажучи, мені трохи не з руки відповідати на це питання. Ніколи не обговорюю колег і їх шанси. Хто знає, може, Йовічевіч стане великим тренером, і тоді ми з вами скажемо, що теж доклали до цього руку. (Сміється).
- Чому навчив вас рік, проведений на тренерському містку «Карпат»?
- Якщо говорити коротко, то, напевно, саме у Львові у мене остаточно сформувалося тренерське бачення футболу. Якщо в інших командах ми з тренерським штабом ще десь сумнівалися, то в «Карпатах» - чітко визначилися з тим, що будемо вимагати від хлопців на футбольному полі.