львівський гросмейстер – новий наставник чоловічої збірної України з шахів.
У Києві завершився 80-й чемпіонат України з шахів. За відсутності львів’янина Василя Іванчука, вперше чемпіонський титул здобув екс-чемпіон світу киянин Руслан Пономарьов. Призерами стали його колеги зі збірної України – Павло Ельянов із Харкова й Захар Єфименко з Мукачевого. На урочистому закритті змагань президент Федерації шахів України Віктор Капустін оголосив: новим головним тренером національної збірної на контрактній основі обрано відомого львівського гросмейстера Олександра Сулипу.
Останні шість років зі збірною працював відомий одеський гросмейстер Володимир Тукмаков. Після перемоги збірної України минулої осені в російському Ханти-Мансійську на Всесвітній шаховій олімпіаді Тукмаков поставив питання про перегляд контракту, що не знайшло відгуку керівництва федерації. Тукмакова відразу ж запросила Федерація шахів Азербайджану. Чимало українських тренерів і спортсменів вже перебралися на береги Каспійського моря, отримавши там привабливі умови…
Олександр Сулипа – вихованець львівської шахової школи. З ним працювали тренери Ю. Яловський, В. Бутурин, А. Михальчишин, Й. Дорфман. Сулипа закінчив Львівський державний університет фізичної культури, вісім років працював з лідером українських шахів Василем Іванчуком, а останнім часом готував до змагань польських шахістів. Зокрема, може похвалитися підготовкою чемпіонки Польщі Йоланти Завадської, а також віце-чемпіона світу до 14 років, одного з наймолодших гросмейстерів світу Даріуша Свєрча.
Олександр Сулипа поділився з читачами «ВЗ» своїми планами роботи з національною збірною.
– Олександре, у вас були серйозні конкуренти. Ваша програма виявилася більш переконливою?
– Конкурентами були два відомі українські гросмейстери, В. Баклан та С. Савченко. Мабуть, мої пропозиції щодо роботи з чоловічою збірною здалися більш перспективними, і комісія проголосувала за мою кандидатуру.
– Ви увійшли до когорти львівських шахових фахівців, які працюють з національними командами різних країн. Чому наші земляки мають такий попит у шаховому світі?
– Справді, з різними збірними працювали й працюють А. Михальчишин (Туреччина), О. Романишин (Індія), В. Голод (Ізраїль), Ю. Очкусь (Канада), В. Желяндинов (Ємен). Відомі успіхами своїх підопічних
Й. Дорфман, О. Бєлявський, Я. Сроковський, О. Грицак тощо. Вони всі починали свою тренерську діяльність у Львові… Більшість з цих фахівців працювали за кордоном з жінками. Вони більш емоційні натури, з ними важливіше значення має не так чисто шахова підготовка, як психологічна налаштованість на гру… Може, ми виховання отримали якесь таке галицьке, що дозволяє вислухати жінку, зрозуміти її, але делікатно настояти на своєму?
– Які завдання поставили перед вами і командою?
– Завдання – потрапляти на всіх великих командних змаганнях у число призерів. А що ще можна вимагати від шахістів, які за останні десять років двічі ставали олімпійськими чемпіонами, перемагали в командному чемпіонаті світу?! У нас надзвичайно потужна команда, від якої слід очікувати значних перемог!
– Чи є перспективна молодь, яка може згодом увійти до складу збірної?
– Україна має невичерпні шахові таланти, і я хочу мати найближчий резерв «основи». А також мрію створити молодіжну команду, з якою теж би постійно працював головний тренер, як це є в інших видах спорту. Дуже важливо проводити в Україні міжнародні масові турніри, де б талановита молодь здобувала досвід і скоріше зростала. Наші сусіди, Польща і Чехія, проводять на рік кілька таких турнірів і отримують хороші результати. Це також приваблює дітей, які починають займатися шахами.
– Які найближчі відповідальні змагання?
– У листопаді в Греції пройде командний чемпіонат Європи, на якому будемо прагнути потрапити у призери. Перед тим проведемо тижневий тренувальний збір команди. Кожен шахіст повинен бути постійно готовий до боротьби за високий результат. А я постараюся дотримуватися знаного гасла: «Тренер не повинен перешкоджати гравцеві!».