Нещодавно на львівському стрілецькому стенді школи вищої спортивної майстерності, що на Кортумовій горі, завершився перший етап Кубку України зі стендової стрільби - «Кубок Прикарпаття», Гран-прі «ТАХО», в якому взяло участь 76 спортсменів із 7-ми областей України. Переможцем змагань на круглому стенді (skeet) став одесит Іван Лоїк – 88 влучно розбитих тарілочок. На другій сходинці п’єдесталу пошани з таким самим результатом – 88 очок, але на одну уражену мішень менше у фінальній стрільбі опинився львів’янин Олександр Дебчинський. Третім став киянин Олександр Гончаров. Також увійшовши у фінал, але поступившись в першому раунді, досвідчений львів’янин Олексій Помпа завершив змагання на 6-му місці з результатом 87 очок та 6 уражених мішеней в фінальних стрільбах.
До стенду добралися на позашляховиках
-Які загальні враження від «Кубка Прикарпаття»?
-У новий олімпійський цикл – з новими правилами. За рахунок того, що спортсмени на міжнародному рівні досягають максимально-хороших результатів, кожного року правила зі стрільби ускладнюють новими. Таким чином конкуренція за призові місця зростає. На цьому кубку ми вперше випробували змагання за новими олімпійськими правилами. Основним нововведенням тепер є те, що у шести перших стрільців результати після завершення змагань анулюються. Після цього, шестірка кращих відстрілюється заново. Між собою ведуть боротьбу спортсмени першого і другого місця, третього і четвертого та п’ятого з шостим місцем. За таких правил, посівши перше місце і показавши гірший результат за спортсмена, який посів друге місце, можна помінятися з ним місцями. Доленосною є остання перестрілка з шести спортсменів. Також складність полягає ще й у тому, що стріляють нові дуплети на круглому стенді, яких ще до того не було у програмі. Таким чином, додалися зворотній дуплет на третьому та п’ятому номерах. Щодо траншейного стенду, то там трохи легше, бо стріляють спортсмени майже те саме – замість 25-ти тепер стріляють 15-ть мішеней одним патроном, яким вони стріляли у минулому олімпійському циклі.
-Шосте місце – це очікуваний результат?
-Безперечно, хотілося б кращого, але маємо те, що маємо. Зважаючи на жахливі погодні умови, коли у Львові снігопади паралізували рух транспорту і більша половина не потрапила на роботу, то що можна казати про умови для змагання зі стендової стрільби. Спортсмени насилу добралися до стенду на позашляховиках, бо іншого способу в нас просто не залишилося. Хоча, ніколи, списувати поганий результат не можна на погоду. Ввійшовши в шестірку, навіть після фінальної перестрілки за п’яте-шосте місце, серед 16-ти мішеней вдалося вцілити лише у шість, тому ситуація для мене залишилася незмінною.
-Що скажете про своїх суперників?
-Дуже гідно виступили Іван Лоїк та Олександр Дебчинський, останній живе в Києві, але виступає за Київську та Львівську області. Зараз у нього відбувається пере залік, тому на тренування із Києва він приїздить до нас у Львів, де ми маємо хорошого рівня стенд олімпійської підготовки.
Стендова стрільба – дружній вид спорту
-Чи має вплив на вашу результативність пора року, в яку проходять змагання?
-Це надзвичайно індивідуально у кожного спортсмена та тренерського складу. Зазвичай, основні змагання міжнародних і Всеукраїнських рівнів проводяться влітку. Щодо мене особисто, то весною змагання даються якось важче, а з приходом тепла стріляти стає легше.
-Як часто тренуєтеся?
-Все залежить від змагань. Напередодні змагань доводиться 4-5 разів на тиждень присвятити себе тренуванню, а це досить багато. Крім цього, ще й треба підтримувати фізичну форму за допомогою бігу та сауни. Одним словом, роботи вистачає, бо просто так нічого не буває.
-Чи товаришуєте з олімпійським чемпіоном Миколою Мільчевим?
-Стендова стрільба дружній вид спорту в тому плані, що не надто багато спортсменів ним займаються. Цей спорт дуже витратний і кожному доводиться виступати за власні кошти. Тому, колектив у нас дружній, всі одне одного добре знають і товаришують. Нам дуже допомагає те, що є такі олімпійські бази як Львів та Одеса, бо хто живе поблизу до цих міст, той має можливість тренуватися за обласні чи міські кошти. Таким спортсменам значно легше у фінансовому плані, але основна кількість спортсменів тренуються за власний рахунок на своїх стендах.
Дуже люблю полювати та рибалити
-Скільки ж коштів витрачаєте зі власної кишені?
-Зі власної кишені, особисто мені доводиться витрачати кошти тоді, коли є потреба потренуватися трохи більше ніж зазначено в тренувальному розпорядку. Щодо суми, то вона велика, але не стабільна. Зараз також займаюся у центрі олімпійської підготовки не лише для досягнення нових результатів, але й для прикладу молодим спортсменам, які тільки розпочинають свій шлях у цьому виді спорту.
-А як Ви потрапили у стендову стрільбу?
-Розпочав займатися стендовою стрільбою ще з 14-ти років. Річ у тому, що жив неподалік стенду. Одного разу приїхавши велосипедом на стрільбище, щоб подивитися як тренуються інші й отримав запрошення від тамтешніх тренерів спробувати власні сили. З того часу так все і закрутилося.
-Чи колекціонуєте рушниці?
-Колекціонуванням рушниць ніколи не займався. У власному арсеналі є лише одна державна рушниця, з якою виступаю на змаганнях і вона належить школі вищої спортивної майстерності, а також одна мисливська рушниця.
-Стендова стрільба бере свій початок ще з часів популярності мисливства, а Ви займаєтеся полюванням?
-Звісно, саме для цього і використовую власну мисливську рушницю, про яку вже вище згадував. Дуже люблю полювати та рибалити. Коли виникає найменша можливість, то намагаюся не втратити жодного шансу відпочити на природі.
-Кого вдалося вполювати?
-Раніше полювання обходилося значно дешевше, тому можна було вполювати і кабанчика і зайчика. Зараз, колективні полювання це мало того, що дуже дороге, але ще й небезпечне задоволення. Молоді мисливці трохи легковажно ставляться до техніки безпеки під час полювання. Тому в основному, тепер їжджу на качку, або зайця.
-Чим ще займаєтеся, крім спорту ?
-Мені цілком і повністю вистачає стендової стрільби, тому іншими видами спорту не займаюся. Стрільба та полювання у комплексі і так багато займають мого часу.
Всеукраїнська газета «СПОРТИВКА»