Олімпійська чемпіонка Сочі українська біатлоністка Олена Підгрушна розповіді про перші цілі, які вона ставить перед собою на новій посаді заступника міністра молоді та спорту.
- Ми разом з чоловіком обдумали чи потрібно, варто того і чи є необхідність у тому, щоб займати цю посаду, і вирішили, що потрібно і у мене все вийде.
Всю проблематику, як професійна спортсменка, я знаю зсередини на власному досвіді, адже багато з чим ми стикалися, і багато чого хотілося б змінити.
- Наскільки складно вам після активної спортивної кар'єри налаштуватись на «кабінетну» роботу в Міністерстві?
- Це Міністерство спорту і я дуже сумніваюся в тому, що це буде виключно «кабінетна» робота. Все життя я прагнула до того, щоб відбудовувати наш спорт. Потрібно буде зустрічатися з нашими спортсменами, а також їздити по містах і стежити за стан будівництва наших стадіонів.
- Чому саме зараз вирішили зробити паузу?
- Паузу я вирішила зробити ще до цього. Після Олімпійських ігор я заявляла, що збираюся у декретну відпустку. Однак, виходячи з останніх подій, думається, що і декретну відпустку доведеться перенести на майбутнє.
Що стосується повернення в спорт, то тут у мене були реальні сумніви - я дійсно не знала, чи буду я повертатися в спорт. Я не могла сказати про те, що я 100% не повернуся, але і сказати точно, що я хочу повертатися - такого теж не було.
- Все-таки, які ваші думки зараз, чи будете ви ще виступати?
- Не можу сказати, тому що в нашому житті все так швидко змінюється, не кажучи вже про політичну ситуацію в Україні. Я не можу сказати ні так, ні ні. Все буде вирішуватися по ситуації, як мені вдасться адаптуватися до нового життя.
Перша мета - це відстояти те, що у нас на сьогоднішній день є. З тією проблемою, з якою ми зіткнулися в минулому році - це стосується спортивної бази в Підгороднє в Тернопільській області. Там реально була загроза втратити все: і базу, і трасу, і стрільбище.
Зараз це все розслідується, шукаються винуватці, і хочеться сподіватися, що все-таки все зміниться. Якщо все це стабілізується, ми зможемо запрошувати спонсорів і відбудовувати базу.
Так-як я виросла на ній і стала Олімпійською чемпіонкою з Підгороднього, звичайно, це буде моїм дітищем, яке я буду оберігати, опікуватися і відстоювати.
Нехай там не міжнародна комплекс, але ми повинні зробити все, щоб українські спортсмени могли приїжджати і готуватися на території України, і у них не було необхідності виїжджати за кордон.
На своєму досвіді знаю, що провести там порядка 200 днів за рік - це дуже складно і в психологічному плані, в першу чергу. При всьому своєму бажанні тренуватися в Україні, на жаль, у біатлоністів немає такої можливості.
Десь пів збору ми можемо провести на нашій території, але потім нам все одно потрібно виїжджати, тому що наша траса і стрільбище не відповідають міжнародному стандарту. Це стосується біатлону, а біатлон на сьогоднішній день - це один з елітних видів спорту в Україні.
Що тоді говорити про види спорту другого або третього рангу, у яких немає ні бази, ні технічно-матеріального забезпечення?, - задалася питанням Підгрушна.